Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ) — заклад вищої освіти IV рівня акредитації.

Станом на 2021 рік заклад нараховує 10 факультетів і готує студентів за 33 спеціалізаціями; науково-педагогічну діяльність здійснюють понад 140 докторів наук та професорів, понад 230 кандидатів наук, доцентів, понад 50 народних артистів України, понад 60 заслужених артистів України та заслужених діячів мистецтв України, понад 50 лауреатів міжнародних і національних конкурсів та фестивалів, володарів грантів міжнародних фондів і науково-просвітницьких організацій. За 50 років існування університет підготував понад 40 тисяч фахівців для різних напрямів культури та мистецтва.

У 1995—2026 роках університет очолював Михайло Поплавський. З 2021 посада очільника іменується Президентом, крім того у статуті КНУКіМ закріплено, що в разі обрання ректора КНУКіМ Народним депутатом України, наказом Президента КНУКіМ призначається виконувач обов'язків ректора. Цю посаду у 2014—2021 роках обіймав Ігор Бондар. З 6 січня 2026 виконувачем обов'язків Президента КНУКіМ є І. Комарніцький

Історія Заснований 1956 року як Інститут підвищення кваліфікації керівного складу працівників культури УРСР.

Відповідно до наказу Міністра культури УРСР Р. Бабійчука від 2 серпня 1961 року № 375-В на базі Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Міністерства культури УРСР було засновано Київську філію Харківського державного бібліотечного інституту. Першим керівником Київської філії упродовж трьох років був викладач ХДБІ Т. Шматлій. У жовтня 1964 року очільником філії було призначено О. Сокальського — бібліотекознавця, педагога, досвідченого керівника, який тривалий час працював у Міністерстві культури УРСР.

1968 року відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР № 608 від 8 серпня 1968 року; Постанови Ради Міністрів УРСР № 459 від 28 серпня 1968 року; наказу Міністра культури УРСР № 435 від 4 вересня 1968 року на базі Київської філії ХДІК з 1 вересня 1968 року створено Київський державний інститут культури (КДІК) у підпорядкуванні Міністерства культури УРСР.

1972 року Київському державному інституту культури надано ім'я О. Є. Корнійчука, це ім'я заклад носив до 1992 року. У радянські роки інститут очолювали О. С. Сокальський, І. В. Бохан, Г. Д. Цибуляк. Інститут складався з факультетів культурно-освітньої роботи та бібліотечного, а також факультети культурно-освітньої роботи в містах Миколаєві та Рівному. Інститут мав 12 кафедр.

В 1992—1993 роках інститут пережив конфлікт навколо посади ректора, який тривав до 1995 року, але закінчився остаточним призначенням на цю посаду колишнього випускника цього вишу — Михайла Поплавського. За роки М. Поплавського було відкрито докторантуру, суттєво розширився спектр спеціальностей і заклад вищої освіти здобув ряд нагород.

З 11 листопада 1997 Київський державний університет культури і мистецтв.

3 1 лютого 1999 Київський національний університет культури і мистецтв.

У лютому 2020 заклад передано зі сфери управління Міністерства культури до сфери управління Міністерства освіти і наукиПро передачу цілісного майнового комплексу державної установи «Київський національний університет культури і мистецтв» до сфери управління Міністерства освіти і науки | Кабінет Міністрів України , kmu.gov.ua .

У 2021 М.Поплавського переобрано президентом університету, у 2026 — знято з посади у зв'язку з завершенням контракту, в.о. Президента призначено І. Комарніцького.

Рейтинги

У 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роках заклад займав найвищу сходинку у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України серед мистецьких ЗВО.

Структура університету Станом на 2021 рік заклад включає 1 інститут, 11 навчальних факультетів, наукову бібліотеку, 1 не випускову кафедру, факультет дистанційного навчання, відділ аспірантури і докторантури та 10 відокремлених структурних підрозділів:

Факультети Факультет кіно і телебачення Факультет готельно-ресторанного і туристичного бізнесу Факультет дизайну і реклами Факультет PR, журналістики та інформаційної політики Факультет музичного мистецтва2019 року структура зазнала змін, зокрема факультет музичного мистецтва зменшено до однієї кафедри з однойменною назвою Факультет хореографічного мистецтва Факультет івент-менеджменту, фешн та шоу-бізнесу Факультет театру, кіно та естради Факультет дистанційного навчання Відділ аспірантури і докторантури Відокремлені підрозділи Відокремлений підрозділ «Ужгородський факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Ужгород) Відокремлений підрозділ «Запорізький факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Запоріжжя) Відокремлений підрозділ «Львівська філія Київського національного університету культури і мистецтв» (Львів) Відокремлений підрозділ «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв» (Миколаїв) Відокремлений підрозділ «Одеський факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Одеса) Відокремлений підрозділ «Черкаський факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Черкаси)

Колишні факультети та відокрелмені підрозділи Колишні підрозділи Відокремлений підрозділ «Вінницький факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Вінниця, ліквідовано в 2023) Відокремлений підрозділ «Дніпровський факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Дніпро, ліквідовано в 2023) Відокремлений підрозділ «Донецький факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Запоріжжя, ліквідовано в 2023) Відокремлений підрозділ «Кіровоградський факультет Київського національного університету культури і мистецтв» (Кропивницький, ліквідовано в 2023) Колишні факультети:

Факультет режисури естради Факультет інформаційної політики і кібербезпеки

Творчі колективи Академічний хор «Anima» (керівник — заслужена артистка України, професор Н. Кречко) Український народний хор ім. С. Є. Павлюченка (керівник — кандидат мистецтвознавства, професор О. Скопцова), Фольклорний ансамбль «Кралиця» (керівник — заслужений працівник культури України, професор І. Сінельніков), Капела бандуристів (керівник — заслужений артист України, відомий український диригент, професор А. Іваниш). Ансамбль народного танцю «Київ» (художній керівник і головний балетмейстер ансамблю — професор І. Гутник)

колишні

Український оркестр народної та популярної музики (керівник — заслужений працівник культури України, професор П. Андрійчук) (існував щонайменше до 2018),

Оркестр духових інструментів «Гармонія» (керівник — доцент В. Романовський) (існував щонайменше до 2017) Jazz-band КНУКіМ (керівник — президент союзу музикантів оркестру «Либідь», доцент Г. Постой) (існував до 2018).

Відомі випускники

Михайло Поплавський — очільник університету в 1993–2026 роках. Юрій Богуцький — міністр культури і мистецтв України (1999, 2001–2005), міністр культури і туризму України (2006–2007) Оксен Лісовий, міністр освіти України у 2023-2026 роках Інна Костиря — директорка Палацу «Україна» з 2014 року.

В’ячеслав Медвідь — письменник, лауреат Шевченківської премії Іван Сінельніков — художній керівник фольклорного ансамблю «Кралиця» КНУКіМ, серед учасниць якого - О.Цибульська. Н.Гаренецька, І.Коваленко, К.Павленко. Максим Бережнюк — лауреат Шевченківської премії, виконавець на традиційних духових інструментах. Олена Цибульська, Ніна Гаренецька та Ірина Коваленко — учасниці гурту Даха-Браха, лауреатки Шевченківської премії. Катерина Павленко — солістка гурту Go_A, учасниця «Євробачення-2021». Андрій Данилко - співак, відомий як Вєрка Сердючка, учасник Євробачення-2007 Ані Лорак; - співачка, учасниця Євробачення-2008, у зв'язку з роботою в РФ позбавлена почесного завння та внесена до санкційних списків України Євгенія Більченко - культуролог, звинувачена у державній зраді

Скандали Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури» (КУК) тісно співпрацює із Київським національним університетом культури і мистецтв (КНУКіМ). Університети відомі спільною реалізацією освітніх програм та спільною організацією освітнього процесу. Університети провадять схожі напрями діяльності, зокрема у галузі культури і мистецтва, спільно проводять наукові, культурні, мистецькі та освітні заходи. У 2014 році така тісна співпраця піддавалась критиці, після чого у діяльності університетів спостерігається розмежування. До 2014 року схема працювала так: студентів-контрактників зараховували до приватного КУКу, де вони навчалися на базі державного КНУКіМ. Після третього курсу їх відраховували з КУКу і переводили на контракт до державного університету, де вони отримують відповідні дипломи. За даними реєстру фізичних та юридичних осіб, прямий засновник Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури» — компанія «Укрконцерт». Остання, в свою чергу, має двох засновників. Це — ректор державного Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський, а також його син Олександр.

Але після того, як ліцензія КУКа була відновлена (після 2016 року) — навчання в КУК було традиційним (з 1 по 4 курс бакалаврат, а також магістратура та аспірантура) з видачею дипломів про вищу освіту від Київського університету культури.

Навесні 2026 року, по завершенню перебування М.Поплавського на посаді президента КНУКіМ та призначення на посаду в.о. президента Ігоря Комарніцького, в КНУКіМ було виявлено масштабну корупційну схему розтрати бюджетних коштів. За даними слідства, фігуранти справи проводили махінації зі штатним розписом закладу освіти. Службовці й посадовці Міністерства освіти та науки України вносили недостовірні дані про студентів, науковців, викладачів та штатний розпис, аби збільшити фінансування закладу освіти. У Поплавського було проведено обшуки в рамках розслідування.

У вересні 2026 ініціативна група викладачів, співробітників, представників студентського самоврядування висловили невдоволення політикою нового керівництва, перетворення університету на «комерційний шоу-майданчик», незаконність кадрових рішень.

Література Видатний український бібліотекознавець Олексій Степанович Сокальський: монографія / Т. В. Новальська, І. В. Черняк ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. — Київ: Ліра-К, 2019. — 192.с. : фото. — (Лідери бібліотечно-інформаційної освіти). — Бібліогр.: С. 146—170.

Примітки

Посилання Офіційний сайт КНУКіМ