Дірська книга () (Бібліотека Кембриджського університету, MS Ii.6.32) — латинський євангелістарій X століття з Олд Діра Абердиншир, Шотландія, з внесеними на початку XII століття доповненнями латинською, давньоірландською та гельською мовами. Книга відома як найстаріша пам'ятка гельської літератури в Шотландії.
Історія Походження книги невідоме, проте можна припустити, що вона є найдавнішим манускриптом, створеним в Шотландії, можливо на теренах Средньошотландської низовини. Книга, розмір якої 54 мм на 107 мм, складається з 86 веленевих аркушів і написана коричневими чорнилами.
Манускрипт отримав свою назву від Дірского монастиря, що згадується в гельських текстах і латинській хартії короля Давида I. На жаль, монастир не залишив після себе жодних інших слідів, хоча Дірське абатство ордена цистерціанців, засноване неподалік в 1219 році, володіло деякими землями з числа згаданих в гельській книзі.
Згодом манускрипт потрапив до єпископа Мура. Деякі дослідники припускають, що книга була захоплена в ході Шотландських воєн за незалежність наприкінці XIII — початку XIV століття.
Дірська книга зараз перебуває у фондах бібліотеки Кембриджського університету з 1715 року, коли бібліотека єпископа Ілі та Норіджа (Східна Англія) була подарована університету королем Георгом I. До цього книга очевидно перебувала у власності керівника школи Святого Павла в Лондоні.
Зміст Латинський текст містить частини євангелій від Матвія, Марка і Луки, частину трактату "Office for the Visitation of the Sick", повні тексти євангелія від Іоанна і Апостольського Символу віри. Книга закінчується колофоном давньоірландскою. Євангельські тексти засновані на Вульгаті, але містять деякі особливості, характерні для ірландських євангелій. Тексти записані римським курсивом імовірно одним писарем. Хоча текст і письмо манускрипту відсилають нас безпосередньо до традиції ірландських кишенькових євангелій, дослідники вважають, що манускрипт був створений в Шотландії.
Всього у книзі є сім гельських текстів, написаних на берегах навколо основного тексту. Ці маргіналії містять відомості про заснування монастиря в Дірі св. Колумбою і св. Дростаном, записи про п'ять маєтків, подарованих монастирю, а також про даровані йому податкові привілеї. Окрім того є копія латинського указу Давида I, що захищає монастир від «обов'язків, покладених на мирян, і неправомірних поборів» (). Гельські тексти були записані не менш ніж п'ятьма різними руками і є найранішими прикладами використання гельської мови в Шотландії, що дійшли до нас.
Ілюмінування Манускрипт повністю ілюмінований і містить чотири повні сторінки портретів Євангелістів, кожен з яких розташований навпроти сторінки тексту, оточеної орнаментом і починається великим декорованим ініціалом.
Книга починається й закінчується сторінками, повністю зайнятими портретами чотирьох євангелістів. Євангеліє від Іоанна закінчується сторінкою, половину якої зайняла мініатюра, що зображає двох осіб. По всьому тексту зустрічаються маленькі декоративні заголовні літери. Є також десять сторінок, всі у другій половині книги, із зображеними на берегах людьми, тваринами або просто вензелями.
Примітки
Див. також Келлська книга
Література Alexander Macbain (ed. and tr.). «The Book of Deer.» Transactions of the Gaelic Society of Inverness 11 (1885): 137–166. Available from the Internet Archive Stuart, J. (ed.). The Book of Deer. Edinburgh: The Spalding Club, 1869. Including translations by Whitley Stokes. Available from the Internet Archive Jackson, K.H. (ed. and tr.). The Gaelic Notes in the Book of Deer. The Osborn Bergin Memorial Lecture 1970. Cambridge, 1972. Edition and translation (pp. 30-6) available from CELT Forsythe, Katherine. Studies on the Book of Deer. Dublin: Four Courts Press, 2008. ISBN 978185182569
Посилання
Повний текст рукописної книги на сайті бібліотеки Кембриджського університету Дірська книга (англ.)