Анна де Ноай (, народжена як Anna Elisabeth Bibesco-Bassaraba, Princess de Brancovan, у шлюбі Marquise Mathieu de Noailles, 15 листопада 1876, Париж — 30 квітня 1933, Париж) — французька поетеса, господиня літературного салону.
Біографія Дочка румунського барона князя Григоріє Бібеску-Бранковяну та грецької княжни Raluca Moussouros, відомої піаністки, якій присвячено кілька творів Ігнація Падеревського. Дружина її дядька, княгиня Олена Бібеско, відігравала помітну роль у літературному та художньому житті Парижа кінця XIX сторіччя. 1897 року одружилася з маркізом де Ноай. Їхній будинок був одним з центрів світського та інтелектуального життя Парижа. Похована на цвинтарі Пер-Лашез.
Авторка кількох книжок віршів, трьох романів, автобіографії, була близька до символізму.
Твори
Le Cœur innombrable (1901) L'Ombre des jours (1902) La Nouvelle Espérance (1903) Les Éblouissements (1907) Les Vivants et les Morts (1913) Les Forces éternelles (1920) Poème de l'amour (1924) Passions et vanités (1926) L'Honneur de souffrir (1927) Exactitudes, Paris (1930) Derniers Vers et Poèmes d'enfance (1934)
Література Edmée de la Rochefoucauld: Anna De Noailles, French & European Pubns (1965) ISBN 0-320-05590-6 Fondation Singer-Polignac: Anna de Noailles, Méridiens Klincksieck (1986) François Broche: Anna de Noailles, Robert Laffont (1989) ISBN 2-221-05682-5 Angela Bargenda: La Poésie d'Anna de Noailles (1990) Catherine Perry: Dionysian Aesthetics in the Works of Anna de Noailles (2003) ISBN 0-8387-5499-6
Примітки
Див. також 10784 Ноай — астероїд, названий на честь поетеси.
Посилання Анна де Ноай Anna de Noailles: Petite introduction. Anna-Elisabeth de Brancovan, comtesse Mathieu de Noailles (фр.) Кілька віршів в перекладі українською мовою на ЧТИВІ Гординський С. Я. Велика французька поетка. Гординський С. Я. На переломі епох. Літературознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади. Львів: Видавництво "Світ", 2004. С. 373