Алатей

Ала́тей (; ? — 387) — остготський (гревтунгський) вождь, регент та співправитель готського королівства з 376 року.

Біографія Разом з Сафраксом правив частиною племен гревтунгів, які під проводом короля Вітімира рушили з півдня України на захід до Дунаю і теренів Римської імперії, після поразки в битві з гунами і аланами під проводом князя Баламбера 376 року. Після смерті Вітімира неповнолітній Відеріх став королем остготів, проте, вожді усунули його від влади й фактично правили країною та племенами частини остготів.

Переправившися через Дунай на територію Східно-римської імперії, Алатей та Сафракс приєдналися до повстання Фрітігерна і разом з ним брали участь 378 року в битві з імператором Валентом при Адріанополі. Тоді кіннота Алатея і Сафрака вдалим маневром вирішила результат цієї битви на користь готів.

Відомо, що остготи й алани Алатея і Сафрака розселились імператором Граціаном у Паннонії з 380 року.

Помер 387 року.

Джерела «Alatheus», Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Alatheus, v. 1, p. 90