Емпіє́ма (; від — «гнійник») — значне скупчення гною всередині порожнистого органа або порожнини тіла.
Термін «емпієма» застосовують з назвою ураженого органа або порожнини. Емпієму відрізняють від абсцесу, який розташовується у товщі тканини та обмежений піогенною мембраною.
Морфологічні зміни при емпіємі відповідають картині гнійного запалення. При тривалому та тяжкому перебігу запального процесу слизова (синовіальна або серозна) оболонка, а потім і глибші тканини можуть бути частково або повністю зруйновані.
Емпієма може розвиватися у: оболонах мозку (субдуральна емпієма) плевральній порожнині (емпієма плеври або піоторакс) торакальній порожнині жовчевому міхурі апендиксі (апендицит) матці (піометра) сечовому міхурі суглобах (септичний артрит).
Див. також Емпієма плеври (піоторакс) Нагноєння Абсцес Гнійник
Джерела