Черленківський замок — руїна історичної оборонної споруди. Пам'ятка архітектури і містобудування місцевого значення, включена до відповідного Реєстру пам'яток історії та культури Вінницької області.Пам'ятки історії та культури Вінницької області: словникова частина / Упоряд. Ю. А. Зінько, М. Р. Мудрак та ін. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011. — С. 367.

Історичні відомості Деякі краєзнавці та історики поширюють міф про появу Черленківського замку за часів хазяйнування на Поділлі князів Коріятовичів. Абсолютно безпідставно стверджується що тоді ця оборонна споруда разом з поселенням на Лисій горі над Бугом, т. зв. Черлений град, переважав за розмірами і кількістю населення Вінницю.Деякі історики і краєзнавці трактують відомості про Черлений городок з літописів Даниловича-Попова і Биховця 1351 р. про відбудування Коріятовичами фортець у Смотричі, Бакоті, Кам'янці, Скалі, Черленому городку, Сокільці, Вінниці на користь Черленкова замку у Селищі. Одначе, інші вважають, що в літописах йдеться про Червоногородську фортецю на сучасному Тернопіллі. Також у багатьох джерелах помилково стверджується що у 1448 р. поселення отримує Магдебурзьке право та навіть свій герб. Вперше цю версію поширив вінницький історик Констянтин Завальнюк у книзі '' Останній з визначних Щеньовських'' Однак ця версія є помилковою. Історик сплутав або свідомо підмінив Черленків з містечком Червоногород /Черлений град (зникле нині містечко, що було центром одноіменного повіту якому дійсно було надано такий привілей у 1448 році. Розташовувалось поблизу нинішнього села Нирків Тернопільської області .

Слід також розрізняти поселення Черленків, яке знаходилось в кількох кілометрах вище по Бугу та власне замок Черленковських, що знаходився на території села Селище, чіткі відомості про який з'являються лише у 17-му столітті. Приблизно з середини 1600-х років,після розорення татарами Черленкова, будується нове укріплення в Селищах і маєтності Черленковських розділяються на Черленків Старий ( на місці спаленого татарами) та Селище або Черленків Новий (Siedliszcze alias Cherlenkow Nowy). Саме під такими назвами ці поселення згадуються у орендному контракті від Черленковського Яну Дзіку та у записі маєтків від Атаназія Черленковського Стефану Пісочинському у 1668 році. Однак подвійна назва не прижилася і з 1700-х років не використовувалась.У XVI - XVII ст. замок разом з навколишніми землями належить родині шляхтичів Кмитів-Черленківських. Місцина ця отримує назву Черленківщина. . У 1648 р. після знищення у Вінниці домініканського монастиря, Черленківський замок приймає вигнанців. Останній з чоловічої гілки Черленківських — Анатас (Атаназій), ставши ченцем, передає замок в числі інших своїх маєтностей, Стефану Пісочинському. Пізніше серед володарів згадуються родини Пісочинських, Шашкевичів, Чарнецьких, Куніцьких,Нітославських, а з 1750 р. — Щеньовські.Завальнюк К. В. Останній із визначних Щеньовських: черленківська минувшина. — Вінниця: Книга-Вега, 2004. — С. 8-11.

Староста трахтемирівський, житомирський підчаший Станіслав Щеньовський — S. 453—458. відремонтував стіни замку, спорядив його гарматами. Але вже 1768 р., за часів Барської конфедерації,діяльний конфедерат — , отримавши поразку під Білою Церквою від царських військ,потрапляє в ув'язнення,а його син Ігнаци остаточно розбирає Черленківський замок задля спорудження власного палацу. Замок втрачає своє оборонне значення, втім так і не бачивши протягом свого існування жодної осади. Одна з веж, що залишилась, від 1800-х років стала капличкою з родинною криптою - усипальницею Щеньовських, де труни висіли на ланцюгах. У 1820 році першим тут був похований Ігнаци Шеньовський.

Такою її побачив і замалював художник Наполеон Орда, який здійснив подорож цими місцинами між 1871 та 1873 рр.

У більшовицьку добу палац разом зі склепом знищено, труни Щеньовських скинуто в Буг, а одна з них певний час використовувалась як місток через струмочок. Другу башту замку розтягнуто по цеглині вже в сучасну добу.

Археологічні розкопки на замчищі у 1969 та 2007 роках виявили знахідки періоду трипільскої культури. Також знайдено фундаменти прямокутної в плані споруди та залишки цегли в формі плінфи.

Сучасний стан Двоярусна шестигранна вежа з оштукатуреним фасадом і рустованими кутами являє собою руїну і продовжує руйнуватись. У 2012 р. об'єкт, незважаючи на туристичну привабливість, не потрапив до переможців районного конкурсу «Сім чудес Тиврівщини». Поруч з руїною на місці замчиська з 2007 р. ведеться будівництво стилізованого під фортецю ресторанно-розважального комплексу.,Єрофєєва, Світлана. У весільній сукні через таємний підземний перехід часів середньовіччя зможуть пройтись наречені Вінниччини, коли закінчиться реставрація Черленківського замку // 33 канал. — 2009. — 10 червня. Вежа Черленківського замку включена до туристичного маршруту, розробленого Сутисківським історичним музеєм «Слава». Її також згадано у путівнику «Чотирнадцять мандрівок Вінниччиною» як «пустку без даху, залишену напризволяще».Чотирнадцять мандрівок Вінниччиною / Уклад. Д. Антонюк. — Київ: Грані-Т, 2009. — С. 37-38.

Міфологія Циркулює легенда про двох братів-паничів, які не могли поділити руку дівчини. Один з братів закрився з дівчиною в замку, а інший зібравши військо, взяв замок в облогу і змусив його здатись через голод. Брат застрелив іншого стрілою з замкових мурів, за що судом був даний йому смертний вирок, проте король, враховуючи його заслуги, помилував його.

За часів Гайдамаччини в замку зі старим слугою оборонялася пані Чарнецька (родом з Черленківських). Існують історії про чималі підземні ходи із замчиська попід Південний Буг і до Вінниці. За радянських часів люди шукали в проваллях підземних ходів панські скарби — 16 діжок із золотом, по чотири діжки в чотирьох різних місцях. — С. 222.

Галерея

Джерела і література  — С. 28, 56.  — С. 221—235.  — С. 30. Бондар, Дмитро. З любов'ю до минулого. Селище в документах і спогадах. — Вінниця, 2009. Завальнюк, Анатолій. Село Юрківці на Черленківщині. 400 років: історично-документальний нарис. — Вінниця: Континент-Прим, 2002. — 151 с.

Про історію Черленківського замку на сайті «Мій Гнівань»

Примітки

Див. також Селище (Тиврівський район) Яришівка (Тиврівський район) Тиврівський район

Посилання

Список пам'яток України Віртуальний тур: Черленківський замок та околиці