Лондонська угодатакож відомя як Перший Лондонський договір, Перша Лондонська угода, Конвенція 1839, Договір про розділення, П'ятикратний договір 1839, або Договір статей — угода, підписана в Лондоні 19 квітня 1839 року представниками Великої Британії, Австрії, Франції, Пруссії, Росії та Нідерландів. Відповідно до цієї угоди європейські держави визнавали та гарантували незалежність і нейтральний статус Бельгії, а також підтвердили незалежність Люксембургу. Широкої відомості за часів Першої світової війни набула нищівна оцінка цієї угоди німецького канцлера фон Бетман-Гольвега, який називав Лондонську угоду «клаптиком паперу», що використовувалось в антинімецькій пропаганді країн Антанти.
Територіальні наслідки
З 1815 року Бельгія стала частиною Об'єднаного королівства Нідерландів. Відповідно до угоди, з південних провінцій цього королівства було утворено Бельгійське королівство, а провінція Лімбург була розділена на бельгійську та нідерландську частини.
Те саме сталось із Люксембурзьким герцогством, на двох третинах території якого було утворено бельгійську провінцію Люксембург. Саме герцогство залишилось в особистій унії з Нідерландами.
Зеландська Фландрія була відокремлена від Бельгії та увійшла до складу нідерландської провінції Зеландія, оскільки голландці не бажали, щоб бельгійці могли контролювати гирло Шельди; натомість їм довелось гарантувати вільну навігацію Шельдою до Антверпена.
У медія A Scrap of Paper, комедійний короткометражний фільм Фетті Арбакла
Див. також Лондонські угоди План Шліффена
Примітки
Джерела
Omond. G. W. T. "The Question of the Netherlands in 1829–1830," Transactions of the Royal Historical Society (1919) pp. 150–171 Schroeder, Paul W. The Transformation of European Politics, 1763–1848 (1994) pp. 716–18
Посилання Из договора об учреждении бельгийского королевства, заключенного в Лондоне 3/15 ноября 1831 г. // в кн.: История международных отношений. В 4 ч. Ч. 4., кн. 1 : пособие / сост. : С. Ф. Свилас, А. В. Тихомиров, В. В. Фрольцов. – Минск : БГУ, 2015. – 463 c. — С. 85.