Герман Гон (; 11 жовтня 1897, Ренхен, Вюртемберг — 13 листопада 1968, Ладенбург) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант (1945) Вермахту. Доктор політичних наук (жовтень 1931). Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Біографія 15 січня 1915 року поступив добровольцем в 3-є депо 10-го пішого артилерійського полку. Учасник боїв на Західному і Східному фронтах Першої світової війни. З серпня 1916 року воював у складі 66-го, з жовтня 1916 року — 70-го артилерійських полків. В квітні-червні 1917 року навчався на курсах фанен-юнкерів в Ютебозі.

З 10 січня 1919 року — командир батареї 16-го пішого артилерійського полку. В квітні-липні 1919 року — боєць добровольчого артилерійського дивізіону «Діскау», потім знову служив у артилерії рейхсверу. 21 грудня 1920 року демобілізований. Вивчав політичні науки в Гайдельберзькому університеті (1922-23). В 1923-29 роках працював у банку та інших фінансових закладах, потім в 1929-31 роках відвідував заняття у Вищій школі маркетингу у Мангаймі. 1 вересня 1935 року повернувся на військову службу. З 15 жовтня 1936 року — командир 3-ї роти 62-го піхотного полку, з 6 жовтня 1936 року — роти 92-го піхотного полку, з 12 жовтня 1937 року — 3-ї роти 74-го піхотного полку. 1 липня 1939 року переведений в Генштаб.

З вересня 1939 року — в штабі 23-го армійського корпусу, з яким взяв участь у Польській кампанії. З 1 листопада 1939 року — ад'ютант 72-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. 1 грудня 1940 року призначений командиром 2-го батальйону 105-го піхотного полку, з яким взяв участь у Балканській кампанії і боях на радянсько-німецькому фронті. З 13 липня 1942 року — командир 124-го, з 16 вересня 1942 року — 105-го гренадерського полку. 27 листопада 1943 року приступив до виконання обов'язків командира 72-ї піхотної дивізії, з 1 березня 1944 року — командир дивізії.

В кінці 1943 — на початку 1944 року вів важкі бої в Черкаському котлі. 25 березня 1944 року зарахований в резерв ОКГ. Після закінчення 10-х курсів дивізійних командирів 26 травня 1944 року призначений командиром 50-ї піхотної дивізії, але до виконання обов'язків так і не приступив і 1 липня знову очолив свою «стару» дивізію. 20 квітня 1945 року призначений командиром 11-го армійського корпусу, який бився на Західному фронті. 9 травня здався англо-американським військам. 23 лютого 1948 року звільнений.

Нагороди

Перша світова війна

Залізний хрест 2-го класу (31 жовтня 1917) Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами

Міжвоєнний період

Залізний хрест 1-го класу (березень 1919) Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)

Друга світова війна

Застібка до Залізного хреста 2-го класу (26 червня 1940) 1-го класу (23 липня 1941) Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-й клас (Болгарія) Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» (Румунія) Орден Корони Румунії, командорський хрест Штурмовий піхотний знак в сріблі Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Кримський щит Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (14 грудня 1942) Німецький хрест в золоті (17 квітня 1943) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами Лицарський хрест (28 листопада 1943) — за хоробрість під час Курської битви. Дубове листя (№ 410; 1 березня 1944) Мечі (№ 109; 31 жовтня 1944) — за заслуги у боях в районі передмостових укріплень Баранова. Двічі відзначений у Вермахтберіхт (6 грудня 1943 і 19 серпня 1944)

Див. також Бруно Броєр Александер Андре Фортеця «Крит» Гейнц-Вольфганг Шнауфер Георг-Вільгельм Постель Курт Штудент

Література Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.651-653 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5. Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5. Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3. Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3. Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.

Посилання

Hohn, Dr. Hermann Hermann Hohn  — нагороди генерал-лейтенанта Гона

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху