Амха́рська мо́ва () — мова амхарців, державна мова Ефіопії. Амхарська мова є однією із семітських мов.
Мова є рідною для амхарців, а також служить лінгва франка для інших груп населення, які проживають у великих містах Ефіопії.
Ця мова є робочою мовою Ефіопії, а також робочою мовою кількох штатів Ефіопської федеративної системи. З 31 800 000 носіїв рідної мови станом на 2018 рік, плюс ще 25 100 000 носіїв як другої мови, амхарська мова є другою за поширеністю рідною мовою Ефіопії (після оромо), але найпоширенішою з погляду загальної кількості мовців. Це також друга за поширеністю семітська мова у світі (після арабської).
Амхарське письмо пишеться на відміну від інших семітських мов зліва направо і користується традиційною ефіопською писемністю. Система письма в ефіопських семітських мовах називається фідель (ፊደል) і є складовим письмом, через що її також називають абугідою.
Хоча мова має семітське походження, на її лексику та граматику вплинули сусідні кушитські мови.Є також велика кількість запозичених слів з таких мов, як геез, арабська, італійська та французька.
Першим європейським дослідником був німецький вчений Гіоб Лудольф.
Фонетика + ПриголосніГубніЗубніПом'якшено-альвеолярніМ'якопіднебіннийГортанний ПроривнийГлухі ДзвінкіІзбачайніці (p', p̣) (t', ) (q, )АфрикативніГлухі (č)Дзвінкі Ізбачайніці (č', č̣)ФрикативніГлухі (š)Дзвінкі (ž)Ізбачайніці (s', ṣ)Носові (ñ)Плавні (y)Дрижачі
+ГолосніПідйом/рядПереднійСереднійЗаднійВисокий (ə)Середній (ä)Низький
Письмо
Амхарська мова використовує складове письмо, яке називається фідель (,ефіопське письмо). Фідель використовують також інші семітські мови Ефіопії, наприклад, тигринья та геез.
{|class="wikitable" |+Амхарске письмо ! !ä !u !i !a !e ! !o |- |h||ሀ||ሁ||ሂ||ሃ||ሄ||ህ||ሆ |- |l||ለ||ሉ||ሊ||ላ||ሌ||ል||ሎ |- |h||ሐ||ሑ||ሒ||ሓ||ሔ||ሕ||ሖ |- |m||መ||ሙ||ሚ||ማ||ሜ||ም||ሞ |- |s||ሠ||ሡ||ሢ||ሣ||ሤ||ሥ||ሦ |- |r||ረ||ሩ||ሪ||ራ||ሬ||ር||ሮ |- |s||ሰ||ሱ||ሲ||ሳ||ሴ||ስ||ሶ |- |š||ሸ||ሹ||ሺ||ሻ||ሼ||ሽ||ሾ |- |q||ቀ||ቁ||ቂ||ቃ||ቄ||ቅ||ቆ |- |b||በ||ቡ||ቢ||ባ||ቤ||ብ||ቦ |- |t||ተ||ቱ||ቲ||ታ||ቴ||ት||ቶ |- |č||ቸ||ቹ||ቺ||ቻ||ቼ||ች||ቾ |- |h||ኀ||ኁ||ኂ||ኃ||ኄ||ኅ||ኆ |- |n||ነ||ኑ||ኒ||ና||ኔ||ን||ኖ |- |ñ||ኘ||ኙ||ኚ||ኛ||ኜ||ኝ||ኞ |- |ʾ||አ||ኡ||ኢ||ኣ||ኤ||እ||ኦ |- |k||ከ||ኩ||ኪ||ካ||ኬ||ክ||ኮ |- |h||ኸ||ኹ||ኺ||ኻ||ኼ||ኽ||ኾ |- |w||ወ||ዉ||ዊ||ዋ||ዌ||ው||ዎ |- |ʾ||ዐ||ዑ||ዒ||ዓ||ዔ||ዕ||ዖ |- |z||ዘ||ዙ||ዚ||ዛ||ዜ||ዝ||ዞ |- |ž||ዠ||ዡ||ዢ||ዣ||ዤ||ዥ||ዦ |- |y||የ||ዩ||ዪ||ያ||ዬ||ይ||ዮ |- |d||ደ||ዱ||ዲ||ዳ||ዴ||ድ||ዶ |- |||ጀ||ጁ||ጂ||ጃ||ጄ||ጅ||ጆ |- |g||ገ||ጉ||ጊ||ጋ||ጌ||ግ||ጎ |- |t||ጠ||ጡ||ጢ||ጣ||ጤ||ጥ||ጦ |- |č'''||ጨ||ጩ||ጪ||ጫ||ጬ||ጭ||ጮ |- |p||ጰ||ጱ||ጲ||ጳ||ጴ||ጵ||ጶ |- |s'||ጸ||ጹ||ጺ||ጻ||ጼ||ጽ||ጾ |- |s'||ፀ||ፁ||ፂ||ፃ||ፄ||ፅ||ፆ |- |f||ፈ||ፉ||ፊ||ፋ||ፌ||ፍ||ፎ |- |p||ፐ||ፑ||ፒ||ፓ||ፔ||ፕ||ፖ
Найдавніші літературні пам'ятки належать до 13 століття.
Література
Abraham, Roy Clive (1968) The Principles of Amharic. Occasional Publication / Institute of African Studies, University of Ibadan. [rewritten version of 'A modern grammar of spoken Amharic', 1941] Bennet, M.E. (1978) Stratificational Approaches to Amharic Phonology. PhD thesis, Ann Arbor: Michigan State University. Cohen, Marcel (1936) Traité de langue amharique. Paris. Leslau, Wolf (1995) Reference Grammar of Amharic. Harrassowitz, Wiesbaden. Praetorius, Franz (1879) Die amharische Sprache.'' Verlag der Buchhandlung des Waisenhauses, Halle
Виноски
Посилання Афарська мова на сайті Ethnologue: Amharic. A language of Ethiopia Афарська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Amharic Афарська мова на сайті WALS Online: Language Amharic