Алкілювання — введення алкільного замісника до складу молекули органічної сполуки.
Алкілювання може відбуватися як за атомом вуглецю (С-алкілювання), так і за гетероатомами (N, O, S, P тощо).
Алкіляційний агент 1. В органічній хімії — сполука, за допомогою якої вводять алкільні групи в інші сполуки.
2. У хімії ліків — агент, що діє як електрофіл і утворює ковалентний зв'язок з макромолекулярною ціллю. Такі агенти вважаються цитотоксичними і використовуються як антиканцерогени.
Амідоалкілювання Введення амідоалкільної групи в молекулу органічної сполуки заміщенням у ній атома H або приєднанням амідоалкільного катіона до кратних C-C-зв'язків. R–H + X–CR2NH COR' → R–CR2NHCOR' де X — гетероатомна група
Гідроксиалкілювання Введення гідроксиалкільної групи в молекулу, що здійснюється переважно шляхом заміщення атома H або приєднанням карбонільних сполук. >C=NH + CH2=O →>C=N–CH2–OH
Алкілювання в нафтохімії Алкілювання ізобутану олефінами — процес, заснований на реакції взаємодії ізобутану з олефінами в присутності каталізатора з метою отримання бензинових фракцій, що характеризуються високою стабільністю і детонаційною стійкістю. Сировиною є ізобутан і бутан-бутиленова фракція, а також пропан-пропіленова і пентан-аміленова фракції. Продукцією процесу алкілювання ізобутану олефінами є: легкий алкілат (густина 698–715 кг/м³, компонент авто- і авіабензину); важкий алкілат (густина 780–810 кг/м³, компонент дизельного пального); відпрацьована фракція скраплених газів (побутовий скраплений газ).
Див. також Реакція Фріделя — Крафтса Метилювання Етилювання Деалкілювання
Література