Кса́нфій Андрі́йович Кузнецо́в (, с. Новий Дурулгуй, нині Забайкальський край, Росія — , Київ, Україна) — український радянський скульптор.

Біографія Народився в родині Андрія Герасимовича Кузнецова, осавула Забайкальського козацького війська.

Мистецька освіта: Іркутське художнє училище (викладач О. Вологдін), Московський інститут прикладного та декоративного мистецтва, факультет монументально-декоративної скульптури (викладачі: Б. Ланге, М. Манізер, В. Яковлев), диплом з відзнакою (1949).

З 1950 року — член Спілки художників СРСР, учасник багатьох виставок і конкурсів. Ряд робіт зберігається в музеях Росії та України.

Брав участь у відновленні скульптурно-архітектурного оздоблення столиці України — Києва, уманського парку-заповідника «Софіївка».

Помер у 70-річному віці 9 березня 1984 року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (ділянка № 1, тераса № 3, ).

Родина Дружина — Зоя Андріївна Кузнецова (до шлюбу Ямишева, 17.05.1937), випускниця консерваторії, володарка сопрано, але співоча кар'єра не склалася через війну. Закінчила юридичний інститут, працювала у військовому трибуналі, регенткою церковного хору). Дочка — Марія Ксанфіївна Кузнецова (в шлюбі Потіха), закінчила Читинський медичний інститут в 1959 році, лікарка оториноларинголог вищої категорії. Має подяку Міністра охорони здоров'я. Дочка з сім'єю живе на Кубані, станиця Брюховецька.

Творчість Барельєф «Євген Вахтангов» (Державний академічний театр ім. Є. Вахтангова, Москва). Монументальні композиції «Мир» і «Дніпровський простір» («Яхтсмени»), не зберегласяЯхтсмены // Сайт «Київ. Фотолітопис»., (обидві в співавторстві, обидві в Києві біля станції метро «Дніпро»). Станкові композиції «Коваль Вакула», «Козак», «Кобзар», «Тарас Бульба», «Варнак», «Два матроса», «В лісі прифронтовому», портрети «Школярка», «Студент», «Старий партизан», «Ливарник», «Академік Петро Чайка», «Драматург Михайло Старицький», «Гетьман Петро Сагайдачний», «Генерал Андрій Олейников», «Професор Вадим Телешев», «Скульптор Іван Горовий». Пам'ятники Кіндратові Булавіну (м. Бахмут), Леніну (м. Черкаси), співаку Борису Гмирі (м. Київ), Юрію Коцюбинському (Чернігів) Меморіальні дошки Сергію Корольову (1968), Володимиру Комарову (1969), Глібу Кржижановському (1970), Олексію Кундзічу (1966), Петру Нестерову (1977), Івану Неході (1972), Дмитру Ульянову (1970, вул. Євгена Чикаленка, 32, втрачено; 1970, вул. Богдана Хмельницького, 80, втрачено), Ульяновим (1970, вул. Лабораторна, 12, замінена 1982 року; 1970, вул. Кудрявська, 10, замінена 1982 року) у Києві (спільно з архітектором В. Г. Гнєздиловим), Меморіальний комплекс (у співавторстві) «Савур-могила» (поблизу м. Донецька).

Зображення

Монументи та пам'ятники

Меморіальні дошки

Примітки

Джерела

Кузнецов Ксанфий Андреевич: лич. дело чл. Союза художников УССР. — ., [б. и], 1950—1984. — 121 с. // ЦДАМЛМ України. Ф. 581. Оп. 2. Спр. 648.