Мико́ла Леоні́дович Жа́ріков ( 7 листопада 1931, Слов'янськ, Донецька область) — український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, народний архітектор України, дійсний член Української академії архітектури.

Життєпис Народився 7 листопада 1931 в Слов'янську. Пережив німецьку окупацію міста.

У 1954, під час навчання у Харківському інженерно-будівельному інституті, проходив будівельну практику у Києві, будуючи школу на вулиці Лютеранській, 10.

У 1956 закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Після закінчення інституту за розподілом поїхав працювати у Запоріжжя.

З 1964 працював в Запоріжжі директором Запорізької філії Інституту «Укрміськбудпроект».

Влітку 1978 переїхав до Києва. У 1978—1987 — перший заступник голови Держбуду України, в 1987—1992 — головний архітектор Києва, в 1992—1993 — президент Міжнародного архітектурного центру «Золота брама», в 1993—1996 — заступник начальника Київголовархітектури, з 1996 — керівник персональної творчої майстерні «М. Жаріков».

Є автором книги «Мої майдани», численних публікацій з проблем забудови Києва та збереження історичного середовища, головний редактор чотиритомника «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (1983—1986, російською мовою), співголова Громадського комітету захисту архітектури Києва, член Громадської ради сприяння підготовці інфраструктури центру міста Києва до ЄВРО-2012.

Основні праці Перший мікрорайон «Космічний» у Запоріжжі (1959). Проєкт створення та забудови Жовтневої площі у Запоріжжі (1960-і). Проєкти забудови та реконструкції площ Вокзальної, Пушкіна, Чекістів у Запоріжжі (1960-і). Проєкт детального планування центрів міст Запоріжжя та Путивля (1968—1982). Пам'ятник Леніну у місті Бердянськ (1960-і). Будівлі проєктного інституту «Запоріжцивільпроект» (1975), Будбанку (1976) у Запоріжжі. Проєкт Музейного комплексу оборони Севастополя у 1942—1943 (1981). Проєкт лікарні на ст. Ургал (БАМ, 1976). Проєкт музею «Кам'яна могила» під Мелітополем (1973), База відпочинку в Бердянську (1977).

У Києві Ескізні проєкти забудови центру житлового району Оболонь, проспекту Миколи Бажана, мікрорайону по вулиці Юлії Здановської, Західна привокзальна площа біля станції Київ-Пасажирський, Забудова вулиці Лайоша Гавро житловими комплексами серії АППС (1988). Станція метро «» (1989), Посольство Російської Федерації (1993). Готельно-офісний центр по вулиці Раїси Окіпної (1990), Меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобиля у сквері біля Нагірної вулиці (1991—2006), Пам'ятник і каплиця св. Андрія Первозванного (2003), Офісний будинок та офісно-готельний комплекс по Госпітальній вулиці.

Участь у конкурсах Микола Жаріков — учасник понад 50 українських та міжнародних архітектурних конкурсів, серед яких: Історико-культурний комплекс музею запорізького козацтва на острові Хортиця (1-а премія, 1973). Пам'ятник Перемоги на Поклонній горі у Москві (1990). Завершення забудови центральної частини району Оболонь (2-а премія, 1987). Реконструкція Музею Тараса Шевченка у Каневі (2-а премія. 1988). Відновлення церкви Богородиці Пирогощої у Києві (1-а премія, 1989). Музей бойової Слави та обеліск Місту-герою у Керчі (1-а премія, 1986). забудова території вздовж лінії метро на Подолі (1-а премія, 1997), Монумент Незалежності України у Києві (1996—1999), забудова Європейської площі в Києві (2-а премія, 1998), Парк Свободи у Преторії, ПАР (2002). Монумент Соборності України у Києві, Чернігові. Севастополі (2004), Монумент Голодомору (2003—2006).

Автор пам'ятнику Гетьману Сагайдачному у Києві на Контрактовій площі, надгробків Степану Турчаку (1996) та Вадиму Гетьману (1999) на Байковому кладовищі у Києві.

Відзнаки Заслужений архітектор УРСР (1987), лауреат Державної премії України за архітектуру станції метро «» (1991)Постанова Кабінету міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року»., народний архітектор України (2004)Указ Президента України від 29 червня 1999 року № 770/99 «Про присвоєння почесних звань України»..

Примітки

Джерела

Посилання Жаріков Микола Леонідович на сайті who-is-who.com.ua.