Пентархія (від — п'ять + — влада — п'ятивладдя).
назва будь-якого уряду, в якому владу розділено між п'ятьма людьми. назва міжнародного союзу 5 держав (Росії, Пруссії, Австрії, Франції, Англії), укладеного на Ахенському конгресі 1818 року, фактично розпався 1822 року. система главенства у християнській Церкві п'яти патріархів (Рима, Константинополя, Александрії, Антіохії, Єрусалима), за першості Рима, що склалась після IV Вселенського Халкідонського собору (451), коли було встановлено Єрусалимський патріархат. Пентархія розпалась у VI столітті у зв'язку з появою автокефальних національних церков.