Зоотроп (від зоон — життя, тропос — обертання) — пристрій для створення ілюзії руху від швидкої послідовної зміни статичних зображень, конструкція якого заснована на персистенції, здатності сітківки ока зберігати зображення.

Принцип роботи був відомий ще у давньому Китаї. Винахідником сучасного зоотропа є Вільям Джордж Горнер (). Зоотроп є продовженням ідей фенакістископу Жозефа Плато. Наприкінці XX століття були розроблені пристрої, що працюють на аналогічних принципах. Їх називають лінійні зоотропи та 3D зоотропи, тоді як традиційні прийнято іменувати циліндричними.

Конструкція

У зоотропі диск з отворами замінений дерев'яним або металевим барабаном, відкритим зверху, прорізаним вертикальними щілинами з боків та обертовими горизонтально на осі. Диск із картинками замінений довгою стрічкою, яка поміщається, згорнута в коло, всередині барабана. Ці стрічки могли вмістити п'ять, десять та більше дюжин картинок, тоді як диски не могли вмістити більше двох дюжин.

Історія створення Перший відомий зоотроп був створений ще в Китаї близько 180 н. е. винахідником Дін Хуаном (). Винахід Дін Хуана був заснований на явищі конвекції: пристрій, що нагадував вентилятор, із зображеннями на лопатях, знаходився над лампою. Гаряче повітря, що підіймалося, змушувало лопаті обертатися, і за певної швидкості виникала ілюзія рухомого зображення. Пристрій Дін Хуана називали «чао хуа чіч куан» (труба, яка змушує з'являтися фантазії).

У кінці 1832 року бельгійський професор та винахідник Жозеф Плато створює свій головний винахід — фенакістископ. У 1834 році британський математик Вільям Джордж Горнер вдосконалив винахід Плато, фактично створивши сучасний зоотроп. Сам він називав свій винахід «дедалеум» (на честь Дедала), або «колесо диявола». В одному з варіантів дедалеума замість малюнків були розміщені статуетки, чим справлялося враження рельєфного кіно. У 1860 році француз Дезвінь називає зоотропом один із таких пристроїв. У квітні 1867 американець Вільям Ф. Лінкольн () патентує свою варіацію апарату саме під такою назвою, іноді називаючи також «колесо життя». Популярність зоотропу Лінкольна закріпили за всіма подібними пристроями назву «Зоотроп». У Великій Британії приблизно в цей же час патентує зоотроп Мілтон Бредлі.

У 1853 австрійським бароном фон Ухаціусом був представлений перший кінопроєктор — поєднання фенакістископу та чарівного ліхтаря. У 1860-ті створюють аналогічні пристрої на основі зоотропу.

Зоотроп є новою формою зубчастого диска Плато, створеного до опису колеса Фарадея. Найбільш чудовим у зоотропі є те, що малюнки в ньому намальовані на стрічці з тонкого картону. Це було не що інше, як прототип сучасної кіноплівки. Думка продовжити цю стрічку до нескінченності привела Рейно, а можливо і Маре та Томаса Едісона, до уявлення про сучасний фільм.

Сучасні зоотропи

У вересні 1980 року кінорежисер Білл Бранд встановив лінійний зоотроп, який назвав «мастранзископ», на платформі колишньої станції метро в Нью-Йорку. Він складається зі стіни з 228 віконцями, за кожним з яких розташовано щит із малюнком; пасажири поїзда, дивлячись на малюнки, що з'являються й зникають за вікном, бачать подобу мультфільму.

2008 року компанія Sony створила BRAVIA-Дром — зоотроп у вигляді тора діаметром 10 м і масою 10 т. Усередині міститься другий тор, що являє собою багато вигнутих екранів. Внутрішній тор обертається з обвідною швидкістю 44 км/год (і може розганятися до понад 50 км/год). На екранах з'являється зображення високої чіткості. Розташований BRAVIA-Дром у Венарія-Реале (північна Італія). У ньому використано 64 зображення бразильського футболіста Какá. BRAVIA-Дром занесено в книгу рекордів Гіннесса як найбільший зоотроп у світі.

Примітки

Література

Див. також Чарівний ліхтар Тауматроп Стробоскоп Фенакістископ Кінеограф Праксіноскоп