Украї́нський істори́чний рома́н — різновид романного жанру української літератури. Цим поняттям називається також окремий літературний твір, написаний у жанрі історичного роману, що побудований на історичному сюжеті, який відтворює в художній формі якусь епоху, певний період історії України чи українських земель. Здебільшого це прозовий твір, рідше віршований.

Ця стаття української Вікіпедії подає перелік творів української літератури цього жанру, сформований за хронологією періодів історії України, які в них описані.

Доісторичні часи Мироненко О. «Україна: початок великого шляху» — три повісті про те, як жили наші предки за доісторичних часів. Перший том змальовує події, що відбувалися у 18 тисячолітті до нашої ери. У другому томі про те, як через зникнення льодовиків людям, котрі пішли на Південь, довелося повертатися на землі, де вони жили раніше — до території заповідника «Кам'яна могила» (9 тисячоліття до нашої ери). І, третя книга розповідає про події, коли через землетрус, утворились протоки Босфор і Дарданелли, і води Середземного моря створили Чорне та Азовське моря (5-6 тисячоліття до нашої ери).

Скіфська (Антична) доба Білик Іван Іванович Скіфська трилогія «Дикі білі коні», «Не дратуйте ґрифонів», «Цар і раб»  — з далекої історії, з тисячоліть, що видаються сьогодні майже вічністю, долинає золотий гомін скіфів — наших предків, які розгромили іранців-персів та їхнього царя Дарія. Головні герої роману — діти і онуки цих переможців. Білик Іван Іванович «Цар і раб»: головний герой роману — відомий з історії Салмак, заручник від Великого князя при дворі боспорського царя Персіда. На Боспорське царство накинули око зразу дві імперії — Римська і Понтійська на чолі з царем Мітрідатом. Хто переможе… Серед археологічних знахідок того часу (а це кінець II ст. до н. е.) — срібна монета, на одному боці якої зображені профіль молодого чоловіка і напис «Салмак», а на другому — «Місто Сонця». Білик Іван Іванович «Меч Арея» (1972) — БУВ ЗАБОРОНЕНИЙ У СРСР. Археологи СРСР вже у 1970-80-х роках дійшли висновку, що на території України не було ніяких кочових орд «гунів», тому що знаходили лише поселення осідлих племен тих часів. Тож питання, кого в Західній Європі та Греції називали «войовничими гунами», лишилося відкритим для істориків. За версією автора, літописні «гуни» — це слов'яни й безпосередні предки українців, а їхній легендарний цар Аттіла — київський князь Гатило. Стрімкий сюжет, захоплюючі пригоди героїв, цікаве героїчне і водночас драматичне життя київського володаря Богдана Гатила, який підкорив увесь континент, втримує цікавість і приваблює нових читачів. У романі історія нашого народу подовжується на півтисячоліття вглиб віків. Книга, яка стала сенсацією 1972 року, але її в СРСР заборонили та вилучили з бібліотек, нерозпродані примірники — з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників — із 65 тисяч накладу). Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції «Літературної України», позбавили права друкуватись, піддали цькуванню в пресі. Після того книжка в СРСР поширювалася «з рук у руки», але була перевидана за кордоном — у Канаді, Америці, Великій Британії та інших країнах. На теперішній час витримала 15 перевидань (в тому числі 9 — за кордоном). Міщенко Дмитро Олексійович «Синьоока Тивер» — про боротьбу слов'янських племен антів проти Візантії та навали племен обрів у VI—VII століттях. Описані язичницькі релігійні обряди слов'ян. Міщенко Дмитро Олексійович «Лихі літа ойкумени», «Розплата» — продовження роману «Синьоока Тивер» Костенко Ліна Василівна «Скіфська Одіссея» (поема). ПІЩАНЕ — село Золотоніського р-ну Черкас. обл., поблизу якого в заплаві р. Супою (лівої притоки Дніпра) 1960—61 знайдено залишки човна, рештки кістяка людини та 15 античних бронзових посудин, оздоблених рельєфним орнаментом. Цей унікальний комплекс датується кін. 6 — поч. 5 ст. до н. е. Знахідка з П. свідчить про торг. і культур. зв'язки землеробського праслов'янського населення цієї території з античними містами, що їх здійснювали дніпровським водним шляхом.

Русь Малик Володимир Кирилович «Князь Кий» — у романі автор відтворює ту прадавню добу, коли легендарний Кий об'єднав різні споріднені слов'янські племена, заклав основи могутньої держави. Зображуючи атмосферу, побут, звичаї того часу, письменник намагався переконати сучасників у тому, що українське історичне коріння значно глибше і могутніше, ніж того хотілося б деяким «старшим братам». «Я хотів показати наші корені. Русь — це ми. Це — Київська земля, це — підмурівок України.» Міщенко Дмитро Олексійович «Сіверяни» Іванченко Раїса Петрівна «Гнів Перуна» (1982, 1985), «Золоті стремена» (1984), «Зрада, або Як стати володарем» (1988) та «Отрута для княгині» (1995). З їхніх сторінок постають образи видатних державців Діра і Аскольда, Рюрика, Олега, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила Галицького, Олександра Невського, відомих мислителів Нестора Літописця, Іларіона, Кирила і Мефодія та ін. Білик Іван Іванович «Похорон богів» (1986) — про події IX—X століть на землях Київської Русі. Оповідь заводить читача у глибини століть, у часи, коли ще не народилася княгиня Ольга, а Олег підступом захопив престол над Почайною. З неї він дізнається багато цікавого про мудрого Стана і немудрого Ігоря, про войовничого Святослава і його трьох синів, про Блажія Муромця і його синів. Архімандрити, філософи і узурпатори престолів, звичайні воїни і великі воєводи, слов'янські просвітителі Кирило і Мефодій, невільники, які пізніше стали князями, та князі з невільницькими кайданами постануть перед очима зацікавленого читача. Батурин С. «Охоронець» (2002) — дія роману відбувається у Київський Русі Х століття. Молодий охоронець київських князів Тур, хоробрий і вмілий воїн, отримує від новгородського волхва загадкові дошки, списані стародавніми письменами. Що це за письмена, як вони вплинули на подальшу долю Тура й куди поділися — про це історичний роман автора. Корсак Іван Феодосійович «Завойовник Європи» — про луцького і галицького князя Ростислава Михайловича, який породичався мало не з усіма монархами континенту. Нащадки його правитимуть в Угорщині й Чехії, Пармі й Тоскані, Хорватії і Трансильванії, Іспанії і Португалії, Мексиці й Неаполітанському королівстві. Юліан Опільський повісті «Іду на вас. Історичне оповідання з часів Святослава (960—972)», «Ідоли падуть» (інша назва «Хрести й ідоли»). Скляренко Семен Дмитрович «Святослав» — відтворення державно-творчої діяльності великого князя Київського Святослава Ігоревича і зображення життя Києва тієї доби Скляренко Семен Дмитрович «Володимир» — про діяльність святого Володимира Святославовича («Хрестителя») і зображення життя Києва тієї доби Загребельний Павло Архипович «Диво» — про великого князя Київського Ярослава Мудрого та будівництво Софійського собору в Києві. Письменник при написанні твору ще не знав, що згідно з останніми дослідженнями українських науковців, будівництво Софії Київської було розпочато ще князем Володимиром Святославовичем, а Ярослав продовжив і закінчив це будівництво. Загребельний Павло Архипович «Євпраксія» — історичний роман про Євпраксію Всеволодівну, рідну сестру київського князя Володимира II Мономаха, німецьку імператрицю, дружину німецького імператора Генріха IV. Загребельний Павло Архипович «Первоміст» — про будівництво в Києві мосту через Дніпро Загребельний Павло Архипович «Смерть у Києві» Малик Володимир Кирилович «Черлені щити» (інша назва «Князь Ігор») — про похід на половців князя Новгород-Сіверського Ігоря Святославича в 1185 році, за мотивами «Слова о полку Ігоревім». Тарасюк Галина Тимофіївна «Між пеклом і раєм» — роман про духовний подвиг засновника Києво-Печерської лаври преподобного Антонія Печерського, зародження українського чернецтва, непрості стосунки святого з руськими князями, боротьба за єдність Руської держави в умовах кривавих міжусобиць. Шевчук Валерій Олександрович «На полі смиренному» — це вікно в далеку епоху, своєрідна психологічна переробка відомої літературної пам'ятки Київської Русі «Патерика печерського».

Галицько-Волинське королівство (князівство) Корсак Іван Феодосійович «Корона Юрія ІІ» — історичний роман про українських королів, за яких, як зазначав літописець, «тішилася українська земля миром і славилася багатством». Федорів Роман Миколайович «Отчий світильник» — про князівські міжусобиці XII століття, боротьбу за відновлення державної єдності давньоруських земель. Назарук Осип «Осмомисл»  — про одного з найвідоміших правителів Галицького князівства, Ярослава Осмомисла. Малик Володимир «Горить свіча» — присвячений історичним подіям 1240—1242 років: взяття Батиєм Поросся, дев'яностошестиденна облога Києва і його падіння, кривавий шлях до «останнього моря» через галицько-волинські землі. Вузловими моментами сюжету є перипетії особистих доль історичних осіб та вигаданих героїв: Добрині, тисяцького Дмитра, Янки, Іллі і Маріам, князя Михайла, сотника Жадігера, хана Бачмана. Франко Іван Якович «Захар Беркут» — повість про героїчну боротьбу карпатської Русі-України проти татаро-монголів у 1241 р. Екранізація: Захар Беркут Хижняк Антон Федорович «Данило Галицький» — роман про короля Данила Ярослава Дегтяренко «Останній володар» - роман про смерть останнього князя Галицько-Волинської держави Юрія II Болеслава Тройденовича та прихід до влади литовського княжича Любарта Ґедиміновича. Рік публікації 2021.

Велике князівство Литовське і Руське Рутківський Володимир Григорович «Сині Води» — про битву литовсько-руських військ під проводом великого князя Литовського Ольгерда проти військ Золотої Орди на річці Сині Води в 1362 році. Після цієї битви землі Поділля відійшли до Великого Литовсько-Руського князівства. Майже вся земля України позбулася тоді влади Золотої Орди. У грудні 2011 року цей роман отримав головну премію конкурсу «Книга року ВВС». Рутківський Володимир Григорович пригодницька трилогія для дітей про джур (козаків): «Джури козака Швайки» (2007), «Джури-характерники» (2009), «Джури і підводний човен» (2010). «Джури і підводний човен» — про зруйнування в 1493 році турецької фортеці «Ачі-Кале» (Очакова) українськими козаками під проводом старости міста-фортеці Черкаси князя Богдана Глинського, де сам князь є одним з головних персонажів повісті. Шморгун Євген Іванович «Сніги непочаті» — події на Волині кінця XIV- початку XV століть, про князя Федора Даниловича Острозького, якого визнано згодом православним святим. Юліан Опільський «Сумерк» — про події 15 ст., відомі в історії під назвою «Волинська війна», боротьбу за Велике Князівство Литовське та українські землі, які входили до його складу Іваничук Роман Іванович «Черлене вино» — про великих князів Вітовта та Свидригайла, захист Олеського замку в XV столітті

Річ Посполита (козацька доба) Єшкілєв Володимир Львович «Втеча майстра Пінзеля» (2007) — життя, творчість і смерть таємничого українського скульптора Пінзеля цікавлять багатьох. Якою він був людиною? Як жив? Ми достеменно не знаємо, як звучить його ім'я. Роман є однією з версій останніх місяців життя Пінзеля. Твір сповнений містичними подіями й релігійними настроями. Та це й не дивно, адже сюжет розгортається на Західній Україні середини XVIII століття, коли чаклунство не було дивиною, а людину, наділену талантом, сприймали як слугу диявола. Книга отримала диплом IX Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» у номінації «За найкращий видавничий проект — 2007». Загребельний Павло Архипович «Роксолана» — письменник зробив спробу проникнути у складний внутрішній світ своєї героїні — Роксолани — Анастасії Лісовської, доньки українського священика з Рогатина, яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, незабаром стала його улюбленою дружиною. Загребельний Павло Архипович «Я, Богдан» — показує діяльність гетьмана Богдана Хмельницького на тлі складної політичної ситуації середини XVII ст., зупиняючись також і на подробицях його особистого життя.