Украї́нська літерату́ра — література, написана українською мовоюUkraine: Cultural life — literature // Encyclopædia Britannica 15th ed. (second version, Macropædia) Vol. 28: S-U (1985—2010). 1050 p.: 981—1982 pp. Ukrainian literature // Encyclopædia Britannica 15th ed. (second version, Micropædia) Vol. 12: Trudeau — Żywiec (1985—2010). 968 p.: p. 111 Ukrainian literature // Encyclopædia Britannica Online, жовтень 2019 ; у ширшому сенсі також може стосуватися всіх літературних творів, створених на території УкраїниГригорій Грабович (1997). До історії української літератури: дослідження, есе, полеміка. Основи. с. 14–22..

Періодизація

Періодизація української літератури залежить від методології. Крайні підходи — соціологічний та естетичний.

Соціологічна періодизація представлена у Сергія Єфремова («Історія українського письменства»):

І. Доба національно-державної самостійності до з'єднання з Литвою й Польщею (кін. XIV ст.). ІІ. Доба національно-державної залежності, але з повсякчасними спробами повернути втрачену волю (кін. XIV — кін. XVIII ст.). ІІІ. Доба національного відродження (кін. XVIII — XX ст.).

Подібна концепція потім була в радянському літературознавствіГр. Грабович. Сергій Єфремов як історик українського письменства // Грабович Г. Ю. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. — К., 1997.

Естетичну періодизацію запропонував Дмитро Чижевський у своїй «Історії української літератури»:

І. Доба монументального стилю — 11 ст. II. Доба орнаментального стилю — 12-13 ст. III. Переходова доба — 14-15 ст. IV. Ренесанс та Реформація — кінець 16 ст. V. Бароко — 17-18 ст. VI. Класицизм — кінець 18 ст. — 40 роки 19 ст. VII. Романтизм — кінець 20-х років — початок 60-х років 19 ст. VIII. Реалізм — від 60-х років 19 ст. IX. Символізм — початок 20 ст.

Іван Франко на засадах культурно-історичної школи (повнота та різносторонність, твори як документи духовного життя певної епохи) увів узагальнену періодизацію української літературиФранко І. План викладів історії літератури руської. Спеціальні курси. Мотиви / Зібр. тв. У 50-ти Т. Т.41. С. 34-48. Він виділив три епохи:

I. Староруська (XI—XV ст.) II. Середньоруська (XVI—XVIII ст.) III. Новочасна (XIX ст.)

Цей підхід був продовжений Михайлом Возняком, який виділив три доби в історії української літератури: давня, середня та новаВозняк М. С. Історія української літератури. Том I. Львів, 1992. С. 56-58..

Четвертий період історії українського письменства — Новітня українська література. Охоплює літературний процес XX ст — початку XXI ст., представлений переважно модернізмом та авангардизмом. Започаткований у межах перехідного періоду від класичного реалізму (пізній період творчості І. Франка, В. Самійленка, М. Чернявського, М. Левицького, М. Грушевського, О. Авдиковича, А. Чайковського, Грицька Григоренка, А. Крушельницького, Т. Бордуляка, С. Васильченка, А. Тесленка та ін.), коли з'явилася нова творча генерація з відмінним дискурсом письма й уявленням про мистецтвоЛітературознавча енциклопедія.

Історія української літератури

Українська література має тисячолітню історію. Початки її належать до часів формування Київської Русі. Однак ще в передісторичну добу (до ІХ ст.) предки українців мали розвинену усну творчість. Найдавніші рукописні книги були створені на українських землях і дійшли до нас, розпочинаючи своє літочислення із середини X ст. Із запровадженням християнства в Київськой Русі (988) пожвавився розвиток торгівлі, ремесел, зовнішноньої політики й культури, що й спричинило розвиток писемності.

Розквіт Київської держави в X-XI ст. пов'язаний з іменами князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Для зміцнення християнства й поширення греко-візантійської культури Володимир Великий заснував у Києві школу для дітей вищих верств суспільства. Один із перших літописів розповідає, що матері дітей, узатих на навчання, плакали, бо тоді ще не розуміли, наскільки важливою для людини є освіта. З цього часу не лише в Києві, а й в вінших містах почали відкривати школи. Ярослав Мудрий, який уславився любов'ю до книг, при Софійському соборі відкрив першу бібліотеку, яку пізніше було втрачено й не знайдено до сьогодні.

Існують наукові версії про виникнення писемності ще в дохристиянський період, проте братимемо до уваги лише писемні пам'ятки, що дійшли до нас. Адже саме ці книги — незаперечні документи, на основі яких можна робити певні твердження. До них належать: Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава (1073), Ізборник (1076) та інші.

Першою визначною писемною пам'яткою Київської Русі є літопис «Повість минулих літ», який є не тільки джерелом історичних відомостей, а й хрестоматією епічних пісень, легенд та переказів епохи Київської Русі. Поетичним шедевром давньої літератури є «Слово о полку Ігоревім». Цей героїчний епос увібрав у себе найкращі зразки народної творчості того часу і став надбанням та гордістю всього слов'янського світу. +Давня українська літератураТитульна сторінкаТвориАвторОписОстромирове Євангелієдияк ГригорійНайдавніша датована рукописна пам'ятка церковнослов'янської мови Київської держави. Цей твір переписаний у 1056-1057 рр. з болгарського оригіналу дяком Григорієм для новгородського посадника Остромира, від імені якого Євангелія дістало назву. Остромирове Євангеліє містить вибрані євангельські читання. Хоча цей твір написаний старослов'янською мовою, проте в ньому наявні вкраплення живої мови Русі-Україна. Рукопис пам'ятки, який налічує 294 аркуші великого формату, по-мистецьки оздоблений кольоровими ініціалами, заставками, трьома мініатюрами євангелістів Івана, Луки й Марка.Ізборник Святослава (1073)дияк ІванДругою датованою давньоруською писемною пам'яткою є Ізборник Святослава (1073). Це — архаїчна рукописна хрестоматія, що містить різні вислови та фрагменти з богословських творів. Книга має єнциклопедичний зміст, у ній порушено проблеми християнського богослов'я, розтлумачуються положення Біблії про поводження в повсякденні. Тут наведено відомості з астрономії та астрології, математики та фізики, історії, філософії, граматики, зоології, ботаніки, логіки й етики. Ізборник переписав дяк Іван з іншими писцями для київського князя Святослава Ярославича з болгарського джерела, складеного на початку X ст. для болгарського царя Симеона. Ізборник Святослава містить 380 статей, які належать 25 авторам (здебільшого візантійцям)Ізборник (1076)дияк ІванТретя датована писемна пам'ятка — Ізборник (1076) — складена за матеріалами рукописів княжої бібліотеки Софійського собору. Ця книга містить найрізноманітніші відомості духовного та філософського змісту — роздуми про правдиву віру, повчання дітям тощо.

Література української діаспори

Надзвичайно розмаїта і багата література письменників української діаспори, яка творилася впродовж ХХ ст. вихідцями з України на просторах від Європи до Австралії. Серед найяскравіших її представників — Іван Багряний, Василь Барка, Євген Маланюк, Ігор Костецький, Богдан Бойчук, Віктор Домонтович, Улас Самчук, Юрій Тарнавський, Емма Андієвська та багато інших.

Тематичний і жанровий спектр Український історичний роман

Сучасна українська література

Сучасну українську літературу творять письменники нової генерації Мирослав Дочинець, Тарас Прохасько, Іван Андрусяк, Юрій Андрухович, Дмитро Білий, Наталка Білоцерківець, Андрій Бондар, Юрій Винничук, Олексій Волков, Богдан-Олег Горобчук, Олег Гуцуляк, Анатолій Дністровий, Степан Дупляк, Сергій Жадан, Богдан Жолдак, Оксана Забужко, Юрій Іздрик, Олесь Ільченко, Олександр Ірванець, Олександр Клименко, Євгенія Кононенко, Олег Короташ, Андрій Курков, Іван Малкович, Таня Малярчук, Марія Матіос, Богдана Матіяш, Дзвінка Матіяш, Кость Москалець, Юрій Олійник, Ігор Павлюк, Галина Пагутяк, Світлана Пиркало, Юрій Покальчук, Микола Рябчук, Олег Соловей, Володимир Чорномор, Василь Шкляр, Гук В'ячеслав, Софія Андрухович та інші. Твори багатьох з них знані в Україні та за кордоном, перекладені багатьма мовами світу.

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології надають можливість письменникам публікувати твори не лише у формі друкованих книжок, але також на авторських вебсайтах , які, наприклад надає Проект «Автура» чи сайт Поетичні майстерні .

Особливості розвитку Українська література мала важкий розвиток через постійне іноземне панування над українськими землями. В деякі періоди використання української мови навіть було заборонено до друку. Однак, незважаючи на численні репресії, український народ має багату літературну спадщину, яку створила велика кількість відомих авторів.

Часописи Журнал «Дніпро» Слово і час

Видавництва

Літературні премії

Літературні фестивалі Meridian Czernowitz Львівський міжнародний літературний фестиваль Малахітовий носоріг (конкурс) Підкова Пегаса (фестиваль) Просто на Покрову Сумський фестиваль української поезії «Ми-Суми»

Див. також Історія української літератури Періодизація української літератури Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Українська літературна енциклопедія Україна та українці в російській літературі від 17 — до початку 20 століття Четья-Мінея 1489 Самвидав ТЕІ (ініціатива кодування тексту)

Примітки

Джерела Азбуковник: енциклопедія української літератури. У 2-х т. / Укл. Б. Романенчук. — Філадельфія: Київ, 1969—1973.  (т. 1, PDF-файл і т. 2, PDF-файл ) Зеров М. Лекції з історії української літератури: 1798—1870 / Під ред. Д. В. Горзлін, О. Соловей. — Едмонтон: Видання Канадського Ін-ту Укр. Студій, 1977. — 271 с. Літературознавча енциклопедія / У двох томах. Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — К: ВЦ «Академія», 2007. (DjVu-файли т. 1 i т. 2 ) Літературознавчий словник-довідник /За ред. Р. Гром'яка. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — 752 с. — ISBN 966-580-003-5 (DjVu-файл ) Мала літературна енциклопедія / Павло Богацький. — Сідней, 2002.  (PDF і DjVu-файли ) Повернення деміургів / Плерома 3'98. Мала українська енциклопедія актуальної літератури  — Івано-Фанківськ: Лілея-НВ, 1998. — 288 с. — ISBN 966-7263-22-3  (глосарійний корпус ; PDF)Плерома. Мала українська енциклопедія актуальної літератури

У терновім колі. Одеська письменницька організація у 1920—1950 рр. : біобібліогр. покажч. / М-во культури і туризму України, Одес. нац. наук. б-ка ім. М. Горького ; упоряд. Г. І. Єфімова ; [наук. ред. Г. Д. Зленко]. — О. : [б. в.], 2011. — 172 с.

Підручник з української літератури: історія і теорія. — Донецьк:Східний видавничий дім, 2003. — 324 с. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біо-бібліографічні відомості (науково-довідкове видання)/ Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, Український культурологічний центр. 2012. — 516 с. Українська література XI—XVIII ст. : Навч. посіб. для студ. ВНЗ / П. В. Білоус. — : Академія, 2010. — 360 с. — ISBN 978-966-580-326-3. Українська література XI—XVIII ст. : Хрестоматія / За ред. П. В. Білоуса. — К. : Академія, 2011. — 688 c. Український самвидав: літературна критика та публіцистика (1960-ті — початок 1970-х років): Монографія / О. Є. Обертас. — К. : Смолоскип, 2010. — 300 c. Художня література України. Від міфів до модерної реальності / Михайло Наєнко. — К. : Вид. центр «Просвіта», 2012. — 1088 с. Українська література XX століття: моногр. / Микола Ткачук. — Тернопіль: Медобори, 2014. — 608 с. Історія української літератури: ХХ — поч. ХХІ ст. : навч. посіб. : у 3 т. / за ред. В. І. Кузьменка. — К. : ВЦ «Академія», 2017. — Т.3. — 544 с. Літературна дефіляда. Сучасна українська критика про сучасну українську літературу: [зб. аналіт. ст. / ред., упорядкув. В. Панченко]. — К. : Темпора, 2012. — 541 с. : іл. ; 23 см. — (Бібліотека «ЛітАкценту»). — 1 000 пр. — ISBN 978-617-569-097-0 Гольденберг Л. І. Бібліографічні джерела українського літературознавства: Путівник. — 2-е вид., випр. і доп. — К.: Вища шк., 1990. — 252 с. Губар О. Сучасні українські письменники Криму: Навч. посібник з укр. літ. для учбових закладів Криму. — Сімф.: Кримнавчпеддержвидав, 1997. — 335 с.