Кобринський повіт Поліського воєводства () — адміністративно-територіальна одиниця спершу в складі Поліського воєводства II Речі Посполитої, наприкінці — СРСР (Білоруська РСР). Знаходився на півночі української етнічної території.

Історія Утворений 1 березня 1921 року з решти території колишнього Кобринського повіту після вилучення гмін Іменин, Воловце, Хомськ, Дорогичин, Брашевіче, Осовце, Одрижин, Вороцевіче, Янув, Мотоль, Дружиловіче, і Бердзєж до новоутвореного Дрогичинського повіту. Повітове місто — Кобринь. На момент утворення складався з 18 сільських гмін.

У 1931 році загальна площа повіту — 3545 км², населення — 114.000 осіб. У склад повіту входило 15 сільських гмін, 1 місто і 2 містечка.

Зміни адміністративного поділу 1 жовтня 1922 р. вилучено державний маєток Тороканє з ґміни Імєнін Дорогичинського повіту і включено до ґміни Антополь Кобринського повіту.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 września 1922 r. o wyłączeniu majątku Torokanie z powiatu drohiczyńskiego i wcieleniu go do gminy antopolskiej powiatu kobryńskiego.

1 січня 1923 р. вилучено село Підбульково з ґміни Рогозьна Кобринського повіту і включено до ґміни Косичі Берестейського повіту.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 13 listopada 1922 r. o włączeniu wsi Podbulkowo gminy Rohoźna powiatu kobryńskiego do gminy Kosice powiatu brzeskiego.

15 грудня 1926 р. вилучено ґміну Лєлікув з Каширського повіту і включено до Кобринського.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 czerwca 1926 r. o wyłączeniu gminy Lelików z powiatu kamień-koszyrskiego, a gmin Lubieszów i Uhrynicze z powiatu pińskiego i włączeniu gminy Lelików do powiatu kobryńskiego, a gmin Lubieszów i Uhrynicze do powiatu kamień-koszyrskiego.

1 січня 1926 р. приєднано ґміну Матяси, вилучену з Пружанського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 12 sierpnia 1925 r. o wyłączeniu gminy Matjasy z powiatu prużańskiego a włączeniu do powiatu kobryńskiego. і село Вєлюнь вилучено зі ґміни Збироги Кобринського повіту і включено до ґміни Косичі Берестейського повіту.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 września 1925 r. w sprawie wyłączenia wsi Wieluń z gminy Zbirogi w powiecie kobryńskim i włączeniu do gminy Kosicze w powiecie brzeskim.

Розпорядженням Ради Міністрів 19 березня 1928 р.Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 marca 1928 r. o zmianie granic powiatów na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 45 poz. 427 Dz.U. 1928 nr 45 poz. 427: ліквідовано ґміну Мокрани, а її територія включена до ґміни Вєлькорита Берестейського повіту за винятком сіл Осова і Ляховці, включених до ґміни Малорита того ж повіту із ґміни Збироги вилучені поселення — села: Буяки, Харитони, Готовичі, Карабани, Лідими, Максими, Очки, Смоляни, Сичі, Вітошки, Волоски, Залісся, Забережжя і Збироги, фільварки: Буяки, Поплави і Смолин, селище Смолин-Янівський та колонія Макаси і включено їх до ґміни Косичі Берестейського повіту із ґміни Лєлікув вилучені села: Почапи, Вілька Щитинська, Залухів та включені до ґміни Вєлька Глуша Каширського повіту з ґміни Вєлькорита Берестейського повіту вилучені поселення — села: Черняни, Гута Шкляна, Малинівка та колонії: Черняни, Новий Двір, Старий Двір і включено їх до ґміни Новосюлкі Кобринського повіту.

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. ліквідовано ґміни: Антополь, Ілоськ, Матяси, Пруска, Рогозьна, Сехновичі, Стригове, Збироги і Зелово, натомість утворено ґміни Кобринь, Тевли, Жабинка, Дятьковичі та переформатовано склад решти ґмін.

1 жовтня 1933 р. розширено територію міста Кобринь шляхом вилучення з сільської ґміни Кобринь і передачі частини земель з маєтків Губернія Клопотин, Троя і Губернія II загальною площею 294,5 гаRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 września 1933 r. o zmianie granic miata Kobrynia w powiecie kobryńskim, województwie poleskiem. .

Населення Антиукраїнська політика окупаційної польської влади знайшла продовження при проведенні перепису, коли українців рахували «тутешніми», поляками або білорусами. Станом на 1931 рік за урядовими публікаціями населення повіту становило 113 972 осіб (55,1 % «тутешніх», 8,8 % поляків, 4,6% білорусів, 9,2% євреїв і лише 19,2% українців.

Українська «Просвіта на Поліссі» мала свої гуртки в 44 селах Кобринського повіту.

Гміни Антополь Блоти (до 1928) Дивин Дятьковичі (від 1928) Городець Жабинка (від 1928) Збироги (до 1928) Зелово (до 1928) Ілоськ (до 1928) Кобринь (від 1928) Леліков (від 1926) Матяси (1926—1928) Мокрани (до 1928) Новоселки Озіати Подолісся (подальший осідок: Єремичі) Пруска (до 1928) Рогозьна (до 1928) Сехновичі (до 1928) Стригове (до 1928) Тевли (від 1928) Міста Антополь Дивин Кобринь

У складі СРСР

Після радянської анексії попри переважно українське населення повіту територія включена до БРСР, а 4 грудня 1939 р. — до новоутвореної Берестейської областіУказ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — : Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) , хоча в ході випрямлення кордону УРСР з БРСР 27.11.1939 окремі населені пункти Кобринського повіту потрапили до УРСР — включені до Каширського повітуУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» . 15 січня 1940 р. повіт ліквідований через утворення Кобринського району. Під час німецької окупації територія була включена до Кобринського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля, тобто німці визнавали цю землю українською етнічною територією.

Примітки