Сергій Іванович Чорний (7 жовтня 1886, Костянтинівка, Олександрійський повіт, Херсонська губернія — 8 жовтня 1952, Регенсбург, ФРН) — полковник Армії УНР.
Життєпис Сергій Іванович Чорний народився у селі Костянтинівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині Олександрійський район, Кіровоградська область). Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
1918 року — командир батареї Гайдамацького Коша Слобідської України. З лютого 1919 року — командир 7-ї батареї Січових стрільців, яка входила до складу 1-го гарматного полку Січових стрільців Дієвої армії УНР.
Після розформування Корпусу Січових стрільців 6 грудня 1919 року, з рештками 7-ї батареї приєднався до Дієвої армії УНР та брав участь у Першому Зимовому поході як командир артилерійського дивізіону Київської дивізії.
З червня 1920 року — командир 10-го гарматного куреня 4-ї Київської дивізії Армії УНР. З 15 жовтня 1921 року — помічник начальника Окремого загону полковника Палія-Сидорянського, що складався з 4-го Київського кінного полку та кадрів гарматної батареї. У складі Подільської повстанської групи брав участь у Другому зимовому поході. Після поранення Палія-Сидорянського 1 листопада 1921 року в бою під Авратином став командиром групи.
У 1920-30-х роках жив на еміграції у Польщі.
З 1945 року — у Західній Німеччині, був одним із ініціаторів створення Спілки українських вояків. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри. Помер 8 жовтня 1952 року у Регенсбурзі.
Джерела Чорний Сергій Іванович; Віртуальний некрополь української еміграції. Процитовано 17 січня 2021. Вішка Омелян. Чорний Сергій Іванович //
Чорний. До «Бої Сірих за Коростень» ген-хор. А. Пузицького в 2-му збірнику «За Державність»//За Державність. — Каліш. — 1932. — № 3, виправлення; Чорний С. Сторінка з Другого Зимового Походу//За державність. — Каліш. — 1932. — Ч. 3. — С. 192—205; Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011. Дашкевич Р. Артилерія Січових стрільців за Золоті Київські Ворота — Нью-Йорк — 1965; Зоренко Д На партизанці//За Державність. — Каліш. — 1932. — Ч. 3. — С. 206—225; Український Комбатант. — Мюнхен. — 1955. — Ч. 3. — С 32; ЦДАВОУ — Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 22. — С. 11.