«Schönschreiben» (у перекладі з німецької краснопис, каліграфія) — автобіографічне оповідання українського письменника Івана Франка, в якому зображено атмосферу шкільної освіти Австро-Угорщини.
Вперше опубліковане 1884 року у львівському журналі «Зоря». Того ж року у перекладі польською мовою надруковане у варшавській газеті «Prawda» під псевдонімом Мирон. Увійшло до збірки оповідань з життя робочого люду «У поті чола» (1890).
В оповіданні художньо відтворено атмосферу шкільної освіти Австро-Угорської імперії другої половини 19 століття з її схоластикою, тілесними покараннями та моральним приниженням учнів. Оповідання є автобіографічним і написане за спогадами про навчання у німецькомовній «нормальній школі» отців Василіян у Дрогобичі. У галицьких початкових школах другої половини XIX ст. за погане навчання було узаконено фізичне покарання.
Іван Франко так описує ті часи в автобіографії.
Пізніше письменник уточнював, що назагал навчання у василіянській школі було приємне і що про вчителів, назагал, він не може сказати нічого злого. Франко як талановитий і здібний учень не зазнавав екзекуцій, подібних до описаних у його оповіданнях. Але на нього покарання, яких зазнавали інші школярі, справляли гнітюче враження.
Примітки
Джерела
Музика в житті Івана Франка Михайло Коцюбинський Іван Франко Іван Денисюк. Через терни до зірок