Капіта́н Андре́єво () — село в Хасковській області Болгарії. Входить до складу общини Свиленград.

Історія До Балканської війни 1912 року на захід від місцевості було невелике поселення Виран. Поселення знаходилося на землях Делі Юсеїна. Після його смерті власність перейшла до сина Рафіда, який згодом передав частину земель і будівель своєму дядькові Джазар Мустафі. Після його смерті маєток успадкували двоє його зятів. Під час війни, втрачений Мустафа-паша турки вирішили замінити «Новим Мустафа-пашею» (Ені Мустафа Паша) на місці Виран. Для цього вони придбали землю у чифліку Алі, зятя Рафіда бея, і в 1914 році звели 36 одноповерхових будинків, відомих як «шаронські», та 3 великі двоповерхові дерев’яні будівлі площею близько 300 м² для повітового управителя. У центрі села на південь від Цариградського шляху були закладені фундаменти нової мечеті. З початком Першої світової війни кордон між двома державами знову змінився й залишився в сучасному вигляді. Було встановлено митний і військовий пости. Щоб урятуватися від османських утисків, болгари з інших підвладних сіл Дованджово та Кемал утекли у напрямку Старої Загори, Могилова та Малого Монастиря. У 1915 році вони повернулися на рідні землі й оселилися у Вирані, яке за Конвенцією про ректифікацію болгаро-турецького кордону було приєднане до Болгарії. Частина з них обробляла власні ниви на болгарській території, інші освоювали цілинні землі. До села переселялися також малоазійські біженці, які прибували морем через Мармурове море, та болгари з сусідніх сіл, що залишилися на території Греції.

Сільське самоврядування у Вирані було створено 1915 року. До його складу входили села Генералово, Чернодуб та Райкова Могила. Комісія, яка займалася перейменуванням болгарських населених пунктів у 1931—1932 роках, дотримувалася принципу врахування пропозицій місцевих жителів. У 1934 році Виран було перейменоване на Капітан-Андрєєво на честь капітана Ніколи Андрєєва, який загинув у 1912 році за визволення Болгарії.Мичев, Николай, Петър Коледаров. „Речник на селищата и селищните имена в България 1878 – 1987“, София, 1989.

У 1935 році село втратило самостійність і увійшло до складу Свиленградської громади. Після цього, згідно з Наредбою-законом про сільські громади (ДВ, №100 від 3 серпня 1934 р.), у селі діяв кметський намісник, призначений повітовим управителем.

Географія

Клімат

Населення За даними перепису населення 2011 року у селі проживали осіб.

Національний склад населення села: Національність Кількість осіб Відсоток болгари 788 99,0% турки 4 0,5% цигани 0 0% Всього відповіли 796

Розподіл населення за віком у 2011 році:

Динаміка населення:

Примітки