Відбі́й, іноді відда́ча — імпульс сили тиску газів (або іншого активного тіла), що виникає в каналі ствола вогнепальної зброї під час пострілу і направлений в протилежний до напряму пострілу бік. Залежно від конструкції зброї відбій може викликати відкочування зброї або її частин, або значні внутрішні напруженняСловарь военных терминов // Отдача в огнестрельном оружии .
Фізичні принципи Фізично відбій пояснюється законом збереження імпульсу. Оскільки до пострілу сумарний імпульс зброї (наприклад, гармати) і снаряда дорівнював нулю, то він повинен дорівнювати нулю і після пострілу.
,
де , та — маси гармати, заряду та снаряду відповідно, а та — швидкості гармати та снаряда, відповідно. Оскільки маса гармати набагато більша від маси заряду, складовою в виразі можна знехтувати, отже швидкість, яку отримує гармата, може бути обчислена як:
У випадку, коли гармата та її рухомі частини жорстко закріплені, обраховують імпульс сили, що дорівнює зміні імпульсу руху:
Зважаючи на малий час пострілу (близько десятої частки секунди), виникає значна сила відбою, що може пошкодити зброю.
Відкіт та перенапруження в конструкції зброї, що виникають внаслідок відбою, мають негативні наслідки: неконтрольований відкіт призводить до погіршення влучності, перенапруження в конструкції призводять до передчасного зносу зброї. Для зменшення наслідків дії сили відбою використовують спеціальні противідкотні пристрої з амортизаторами та/або дулові гальма.
У випадку рушниці відбій гаситься плечем стрільця, у випадку гармати його бере на себе лафет.
В окремих джерелах термін «відбій» ототожнюють з відкотом, що є помилкою — відбій не завжди призводить до виникнення відкоту.
Див. також Вогнепальна зброя Безвідкотна гармата
Примітки