Дина́стія Лян () — династія, що правила у південному Китаї після занепаду династії Південної Ці у 502 році, до власного повалення династією Чень у 557 році.
Історія Ця династія керувалася імператорами з роду Сяо, першим з яких був Сяо Янь. На його правління припадає початок гонінь даосизму, окрім школи Шанцін на чолі з Тао Хунцзином. На початку цієї династії буддистські догми захищав Шень Юе, справу якого продовжили Лю Сє та Янь Чжітуй. Водночас у цей період також діяв відомий противник буддизму Фань Чжень.
Культура У цей час працював визначний китайський художник Чжан Сен'ю. Літературну славу здобув Сюй Лін. У 520—530-х роках Сяо Тун (син імператора У-діна) упорядкував літературні твори, створивши одну з найдавніших у світі антологій «Вень сюань» («Збірку вишуканої літератури»). Вона охоплювала період приблизно з 300 року до н. е. до 500 року н. е. Ця антологія мала значний вплив на японську та корейську культуру.
Імператори Посмертне ім'я Особисте ім'я Роки правління Девіз і роки правління У-ді武帝 Wǔdì Сяо Янь蕭衍 Xiāo Yǎn 502–549 Тяньцзянь (天監 Tiānjiān) 502–519 Путун (普通 Pǔtōng) 520–527 Датун (大通 Dàtōng) 527–529 Чжундатун (中大通 Zhōngdàtōng) 529–534 Датун (大同 Dàtóng) 535–546 Чжундатун (中大同 Zhōngdàtóng) 546–547 Тайцін (太清 Tàiqīng) 547–549 Цзянь Вень-ді簡文帝 Jiǎnwéndì Сяо Ган蕭綱 Xiāo Gāng 549–551 Дабао (大寶 Dàbǎo) 550–551 Юйчжан-ван豫章王 Yùzhāngwáng Сяо Дун蕭棟 Xiāo Dòng 551–552 Тяньчжэн (天正 Tiānzhèng) 551–552 Юань-ді元帝 Yuándì Сяо І蕭繹 Xiāo Yì 552–555 Ченшен (承聖 Chéngshèng) 552–555 Чженьян-хоу貞陽侯 Zhēnyánghóu Сяо Юаньмин蕭淵明 Xiāo Yuānmíng 555 Тяньчен (天成 Tiānchéng) 555 Цзін-ді敬帝 Jìngdì Сяо Фанчжи蕭方智 Xiāo Fāngzhì 555–557 Шаотай (紹泰 Shàotài) 555–556 Тайпин (太平 Tàipíng) 556–557