613 заповідей ( — Тарʼяг Міцвот) — перелік основних релігійних приписів (міцва) у талмудичному юдаїзмі, які перелічені у П'ятикнижжі Мойсея (Тора). Згідно з П'ятикнижжям, на горі Синай Мойсей отримав Тору та Скрижалі Заповіту (десять заповідей). Один з найбільш авторитетних єврейських богословів, Маймонід, поділив 613 заповідей на дві головні категорії: Перша містить 248 зобов'язуючих заповідей, які вимагають виконувати певні дії. Друга містить 365 заборонних заповідей, що забороняють виконання певних дій. Кількість забороняючих заповідей (365), згідно з трактатом Макот, відповідає кількості днів сонячного року, а кількість зобов'язуючих заповідей (248) відповідає кількості органів людського тіла.
Вперше підрахунок заповідей Тори згадується в Талмуді (Макот 23 б), загальноприйнятий список належить Маймоніду.
Список Маймоніда Наступні 613 заповідей та джерела їхнього походження зі Святого Письма є перелічені Маймонідом у Книзі заповідей
Зобов'язуючі заповіді Знати, що є Бог (Вих. 20:2). Знати, що Він — один (Втор. 6:4). Любити Його (Втор. 6:5). Боятися Його (Втор. 6:13). Служити Йому (Вих. 23:25; Втор. 11:13, 13:5). Прагнути до спілкування з мудрецями Тори (Втор. 10:20, 11:22). Давати клятву Його ім'ям (Втор. 10:20). Наслідувати Всевишнього у Його діях (Втор. 28:9). Освячувати Його ім'я (Лев. 22:32). Читати Шма кожен день ввечері та вранці (Втор. 6:7). Вивчати Тору і навчати їй інших (Втор. 6:7). Носити тфілін на голові (Вих. 13:9, 13:16; Втор. 6:8, 11:18). Носити тфілін на руці (Втор. 6:8). Робити цицит (Чис. 15:38). Встановлювати мезузу (Втор. 6:9). Збиратися усьому народу на другий день Суккота на завершення кожного сьомого року для читання Тори (Втор. 31:12). Кожен цар, який править єврейським народом, повинен написати сувій Тори і не розлучатися з ним (Втор. 17:18). У кожного єврея повинен бути свій сувій Тори (Втор. 31:19). Дякувати Всевишньому після їжі з обов'язковим насиченням сімома плодами, вирощеними власноруч на власній земельній ділянці в Землі Ізраїльській (Втор. 8:10). Побудувати Храм (Вих. 25:8). Шанувати Храм (Лев. 19:30) Охороняти Храм (Чис. 18:2). Припис левітам нести службу в Храмі (Чис. 18:23). Омивати руки і ноги лише коенам перед початком служіння в Храмі (Вих. 30:19-20). Запалювати світильники менори (Вих. 27:21). Щодня лише коенам благословляти народ Ізраїльський (Чис. 6:23). Покладати ритуальні хліби (Вих. 25:30). Покладати воскуріння на золотий жертовник (Вих. 30:7-8). Постійно підтримувати вогонь на жертовнику (Лев. 6:6). Щодня прибирати попіл з жертовника (Лев. 6:3). Прибрати з території Храму тих, хто осквернився (Чис. 5:2). Шанувати нащадків Аарона — коенів (Лев. 21:8). Носити особливий одяг для роботи в Храмі (Вих. 28:2, 29:8). Носити Ковчег Заповіту на плечах, якщо потрібно його перемістити (Чис. 7:9). Виготовляти спеціальну олію для помазання первосвященика і царя (Лев. 21:10). Нести службу в Храмі по змінах (Втор. 18:6-8). Припис ставати ритуально нечистими від своїх померлих родичів (Лев. 21:2-3). Припис лише для первосвященика взяти за дружину незайману (Лев. 21:13). Щодня приносити в Храмі жертву тамід (Чис. 28:3). Щодня приносити хлібний дар (мінху) (Лев. 6:13-14). У шабат приносити додаткову жертву (мусаф) (Чис. 28:9). У Рош Ходеш приносити додаткову жертву (Чис. 28:11). У кожен з семи днів Песаха приносити додаткову жертву (Лев. 23:8). Приносити жертву омер (Лев. 23:10). Приносити на 50-й день з дня приношення омера (Чис. 28:26-27). Принести в Храм два квасних хліби разом із жертвоприношеннями на Ацерет (Лев. 23:17). Приносити мусаф у 1-й день місяця тишрей (Чис. 29:1-2). Приносити мусаф у 10-й день місяця тишрей (Чис. 29:7-8). Виконувати особливу службу в день посту (Лев. 16:1-34). Приносити мусаф у дні Суккота (Чис. 29:12-13) 51-100 Приносити мусаф на восьмий день свята Суккот (Чис. 29:36). Відзначати свята в Храмі тричі на рік (Шмот. 23:14). Приходити в Храм під час свят (Втор. 16:16). Приносити жертву симха на свята (Втор. 16:14). Заколювати пасхального ягня вдень 14-го нісана (Шмот. 12:6). Їсти м'ясо пасхальної жертви, смажене на відкритому вогні, в ніч на 15-го нісана (Вих. 12:8). Відзначати «другий Песах» (Чис. 9:10-11). Їсти м'ясо жертви «другого Песаха» в ніч на 15-е іяра з мацою та гіркою зеленню (Чис. 9:11). Трубити в шофар в Храмі під час святкових жертвоприношень (Чис. 10:10). Тварина, що приноситься в жертву, повинна бути не молодшою за вісім днів (Лев. 22:27). Тварини, що приносяться в жертву, повинні бути без тілесних ушкоджень (Лев. 22:21). Солити кожну жертву (Лев. 2:13). Приносити жертву всепалення (ола) (Лев. 1:2-3). [за невиконану добру справу] Приносити жертву хатат за правилами (Лев. 6:18). [за мимовільне порушення заповідей] Приносити жертву ашам за правилами (Лев. 7:1). [за менш серйозне порушення] Приносити жертву шламім за правилами (Лев. 3:1). [якщо радісно чи добре - добровільна жертва] Приносити жертву минха за правилами (Лев. 2:1-10). [хлібний дар] Суд повинен принести жертву, якщо помилився у прийнятті рішення (Лев. 4:13-14). Окрема людина повинна принести жертву хатат, якщо вона помилилася у виконанні деяких заборонних заповідей (Лев. 4:27-28). Приносити жертву ашам талуй, якщо є сумнів, чи скоїла людина гріх, за який належить хатат, чи ні (Лев. 5:17-18). Приносити жертву ашам вадай, якщо скоїв певні проступки (Лев. 5:15). Тим, кому належить, приносити жертву більшої або меншої вартості (Лев. 5:1-13). Вголос сповідатися перед Всевишнім у будь-якому гріху, скоєному людиною (Чис. 5:6-7). Чоловік, осквернений виділенням (насіння), повинен принести жертву після очищення (Лев. 15:13-15). Жінка, осквернена виділенням (з статевих органів), повинна принести жертву після очищення (Лев. 15:28-29). Породілля повинна принести жертву (Лев. 12:2-8). Кожен, хто був хворий на цараат, повинен принести жертву після зцілення (Лев. 14:10, 21). Відокремлювати маасер від худоби (Лев. 27:32). Присвятити Всевишньому первістків (Вих. 13:2). Викупати первістка людини і віддавати викуп когену (Вих. 22:28). Викупати первістка осла (Вих. 34:20). Зламати первістку осла потилицю, якщо господар не бажає викупити його (Вих. 34:20). Приносити всі жертви, які зобов'язана принести людина, як належні за законом, так і обітниці, на найближче свято (Втор. 12:5-6). Приносити всі жертви тільки в Храмі (Втор. 12:14). Приносити в Храм всі передбачені жертви, навіть з інших країн (Втор. 12:21, 26). Викупати посвячених для жертвоприношення тварин, у яких є порок (Втор. 12:15). Посвячувати для жертвоприношення тварину, на яку обміняли жертвоприношену тварину (тмура) (Лев. 27:33). Їсти залишки жертви минха (Лев. 6:9). Їсти м'ясо жертв хатат і ашам (Вих. 29:33). Спалити освячене м'ясо, яке осквернилося (Лев. 7:17). Спалити м'ясо жертви, яке не встигли з'їсти (Лев. 7:17). Назорею відрощувати волосся (Чис. 6:5). Назорею збрити волосся під час принесення його жертв після завершення часу обітниці (Чис. 6:9, 13, 18). Виконувати всі прийняті нами обітниці (Втор. 23:24). Дозвіл обітниць (Чис. 30:3-16). Людина, яка торкнулася трупа тварини, стає ритуально нечистою (таме) (Лев. 11:8, 24). Людина, яка торкнулася одного з восьми видів шрацим, стає таме (Лев. 11:29-30). Визначати ритуальну нечистоту продуктів харчування та напоїв (Лев. 11:34). Ніда передає ритуальну нечистоту (Лев. 15:19-27). Породілля передає ритуальну нечистоту (Лев. 12:1-7) 101-150 Вражений цараат передає ритуальну нечистоту (Лев. 13:1-46). Одяг, вражений цараат, передає ритуальну нечистоту (Лев. 13:47-59). Дім, вражений цараат, передає ритуальну нечистоту (Лев. 14:34-48). Стекаючий слизом (зав), передає ритуальну нечистоту (Лев. 15:1-12). Чоловік, у якого сталося виливання сімені, передає ритуальну нечистоту (Лев. 15:16-18). Зава передає ритуальну нечистоту (Лев. 15:25-27). Мертва людина є джерелом ритуальної нечистоти (Чис. 19:11-22). Закони очисної води (Чис. 19:17). Окупатися в мікві для очищення від усіх видів туми (Лев. 15:16). Очищення від цараат повинно здійснюватися за правилами (Лев. 14). Вилікуваному від цараат збрити волосся (Лев. 14:9). Робити розпізнавальний знак на враженому цараат (Лев. 13:45). Приготувати попіл червоної корови (Чис. 19:9). Закони оцінки людини (Лев. 27:2). Закони оцінки «нечистих» тварин (Лев. 27:11-12). Закони оцінки будинків (Лев. 27:14). Закони оцінки полів (Лев. 27:16, 22). Повертати вартість користування майном, додаючи п'яту частину (Лев. 5:16). Посвячувати Всевишньому плоди, зрілі на четвертий рік після посадки дерева (нэта рэвай) (Лев. 19:24). Залишати незібраним край поля або саду (пэа) під час збирання врожаю (Лев. 19:10). Залишати в полі колосся, що упало на землю (лекет) (Лев. 23:22). Залишати в полі забуті снопи (шихеха) (Дв. 24:19). Залишати для бідних дрібні гроздя винограду (олелот) під час збирання врожаю (Лев. 19:10). Залишати для бідних виноградини (пэрет), що упали під час збирання врожаю (Лев. 19:10). Відділяти перші плоди нового врожаю (бікурим) і приносити їх в Храм (Вих. 23:19). Відділяти трума гдола для когенів (Дв. 18:4). Відділяти маасер (десятину) від врожаю (Лев. 27:30, Чис. 18:21, 24). Відділяти маасер шені (десятина в 1,2,4,5 роки від шміти — року відпущення яку треба з'їсти у Єрусалимі під час свят) (Дв. 14:22-23). Відділяти маасер від отриманого маасер (соту частину) і віддавати коганам (Чис. 18:26). Відділяти маасер оні (десятина біднякам) в третій і шостий рік замість маасер шені (Дв. 14:28-29). Проголошувати перед Всевишнім про відділення маасрот і трумот (відуй маасер) (Дв. 26:13). Мікра Бікурім (перші плоди врожаю приносити Богу в честь звільнення від Єгипетського рабства та дарування землі обітованної) (Дв. 26:4-10). Відділяти частину від тіста (халу) і віддавати когену (Чис. 15:20). Відмовитися від права власності на все, що виростить земля в сьомий рік (Шміта) для бідних та польових звірів (Шмот 23:10, Шмот 23:11). Припинити обробку землі в сьомий рік (Шмот 34:21, Ваїк. 25:4). Освятити п'ятдесятий рік, тобто припинити обробку землі, як і в сьомий рік, кожному повернутися у своє володіння і до свого роду, проголосити свободу у краї для усіх мешканців його (Вих. 25:10). Трубити в шофар десятого Тишрея в п'ятдесятому році, кожному повернутися у своє володіння і до свого роду, проголосити свободу у краї для усіх мешканців його (Вих. 25:9, 10). Можливість викупу на п'ятдесятому році земельну ділянки попереднім власникам (Ваїк. 25:13, 24). Можна викупити володіння, продане в місті, обнесеному стіною, протягом року після продажу (Вих. 25:29-30). Вести облік кожного п'ятдесятого і кожного сьомого року (Лев. 25:8-10). Скасувати всі борги в сьомий рік для свого ближнього в ім'я Бога (Дв. 15:1-3). Дозвіл визискувати борги з неєврея (Дв. 15:3). Коген, хай візьме в дар плече, щоку і живіт принесеної в жертву тварини (Дв. 18:3). Відділяти решит гез (частку на утримання за власним рішенням) в дар когенові (які не мали земляних наділів) (Дв. 18:4). Розглядати справи, пов'язані з харамім (коли предмет/особа стає «анатемою» або святістю, вони не можуть бути викуплені або відновлені для звичайного використання або володіння, бо присвячені Богу. Таке рішення є остаточним і не змінюється). (Ваїк. 27:28). Робити шхиту тваринам, які йдуть в їжу (тварина має бути забита «з повагою і співчуттям» «ритуальним забійником» — релігійним євреєм) (Дв. 12:21). Покривати кров, витікшу під час шхити (заборона вживання крові) (Ваїк.17:13). Відсилати пташку-матір від гнізда, якщо хочеш взяти яйця або пташенят (Дв. 22:6-7). Перевіряти ознаки кошерності у скота і звірів (Ваїк. 11:2-3). Перевіряти ознаки кошерності у птахів (Дв. 14:11). 101-151 Перевіряти ознаки кошерності комах (ті що мають адаптовані ноги для стрибання — сарана і т. ін.) (Ваїк. 11:21). Перевіряти ознаки кошерності риб (ті що мають луску і плавники) (Лев. 11:9). Вести точний облік місяців і років (Вих. 12:2). Відпочивати усім в шабат (Вих. 23:12).