Августоабо Авґусто Донніні (; псевдо «Михась»; 1920, Рим, Італія — 21 грудня 1945, Вікняни, УРСР) — італійський солдат, воював на східному фронті німецько-радянської війни, потім перейшов на бік УПА, де був лікарем і стрільцем.

Життєпис Народився у 1920 році в багатодітній родині, Рим, Італія.

Батько до Першої світової війни — листоноша, після неї — інвалід. Мізерної чоловікової пенсії не вистачало для прожиття, тож мати змушена була важко працювати, щоб забезпечити родину найнеобхіднішим.

Навчався спочатку в народній школі, а потім вивчав медицину.

Під час Другої світової війни брав участь у німецько-радянській війні, де служив в італійській військовій частині і воював проти Червоної Армії.

У 1943 році вступив до лав УПА, де був медиком і стрільцем. Від повстанців отримав псевдо «Михась».

Худорлявим, чорноволосим, середнього зросту — таким запам'ятався італієць воякові УПА «Чайці». Пригадує його і колишній повстанець із села Палагичі Дмитро Проценко. Зодягнутий у сіру радянську шинелю, Августо ламаною російсько-українською мовою охоче спілкувався з побратимами, часто жартував. А ще багато розповідав про батьківщину. Його бойовим гаслом стали слова: «Знищити більшовизм — допоки він не дійшов до кордонів Італії».

І хоча за плечима А. Донніні був лише медичний заклад середнього рівня, проте підпільники шанобливо звали його лікарем. У перерві між боями римлянинові доводилося виконувати роль санітара. Так, відомо про воїна УПА Івана Солонина, який, повертаю­чись з карпатського рейду додому, обморозив ногу. Августо робив хворому перев'язки.

У складі повстанських куренів А. Донніні в 1944—1945 рр. брав участь у важких боях проти радянських військових підрозділів.

Спочатку перебував в сотні Василя Андрусяка («Різуна») у Чорному Лісі, де виконував функції медика і стрільця.

Потім був у складі куреня Лука Гринішака («Довбуша»), де за завданням командування здійснив похід у Карпати і ввечері 30 листопада 1945 р. — атаку на Делятин. Упродовж бою, що тривав годину, повстанці шквальним вогнем знищили 20 автомашин, цистерни з бензином, мінометними пострілами підпалили тартак (пилораму) і будинок, де було НКВС. Було вбито 30 радянських бійців, а сам повстанський курінь вийшов з того бою без найменших втрат.

Загибель 21 грудня 1945 року під час проведення чергової операції А. Донніні разом із кількома повстанцями потрапив у засідку НКВС у селі Вікняни, внаслідок якої він загинув.

За іншими ж даними, А. Донніні загинув 25 лютого 1946 року.

Вшанування пам'яті

У селі Вікняни названо вулицюУ кадастрі є замельна ділянка, зареєстрована на вул. Августо Донніні і встановлено пам'ятну дошку в честь Августо Донніні.

Див. також † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †

Примітки

Посилання

Література Батіг, М. Ave Maria, або Життя, віддане на вівтар: [повість-есе] / Михайло Батіг ; передмова С. Пантюка. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2021. — 70 с. — ISBN 978-96642-8779-8. Батіг, М. Італієць Михась: [про лікаря УПА Августо Донніні (псевдо Михась), якого поховали у Вікнянах і звели граніт. пам'ят. знак] / М. Батіг // Перевал. — 2009. — № 1-2. — С. 103—106.