Теорія деідеологізації — позитивістська концепція, що виникла у 1950-х роках. Головні представники — Р. Арон, Д. Белл. Обґрунтовувала конвергенцію капіталізму і соціалізму, затухання їх ідеологічної боротьби.
Деідеологізація — зменшення впливу різних ідеологій на протистояння інтересів між державами, класами, націями, елітами, окремими владними групами.
Див. також Ідеологія
Література Деідеологізація // Політологічний енциклопедичний словник / Уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Видавництво «Право», 2015. — 816 с. — ISBN 978-966-458-848-2 Деідеологізація // Політологічна енциклопедія. — Навчальний посібник. Книга ІІ. Літери Г, Д, Е, Є / Укладачі: Карасевич А. О., Шачковська Л. С. — Умань.: ПП Жовтий О. О., 2016. — 560 с.