Генера́льна окру́га Ла́твія, або Латві́йський генера́льний о́круг (, ) — генеральна округа нацистської Німеччини на території Латвії у 1941—1944 роках. Входила до складу Райхскомісаріату Остланд. Адміністративний центр — Рига. Керівник — генеральний комісар Отто Дрекслер. Утворена 25 липня 1941 року на окупованій німцями території Латвійської Республіки, що незадовго до того в 1940 році була окупована радянськими військами і включена до складу СРСР як Латвійська РСР. Припинила існування 14 жовтня 1944 року внаслідок повторної окупації Латвії радянськими військамиДата взяття Риги радянськими військами.
Історія 10 липня 1941 року всю територію Латвії окупувала нацистська Німеччина. 25 липня 1941 року о 12:00 було офіційно оголошено про утворення Генеральної округи Латвія як складової частини райхскомісаріату Остланд. Округою управляв генеральний комісар із місцеперебуванням у Ризі. Від самого початку Генеральним комісаром Латвії був державний радник, обербургомістр Любека д-р Отто-Генріх Дрекслер (25.07.1941 — 28.07.1944). З 28 липня 1944 р. обов'язки генерального комісара виконував начальник головного відділу Ганс фон Борке. Також до Генерального комісаріату входив вищий керівник СС і поліції Латвії, яким із 4 серпня 1941 до 19 жовтня 1944 р. був начальник поліції, окружний керівник НСДАП, бригадефюрер СС Вальтер Шредер, а з 7 по 25 квітня 1942 р. його обов'язки тимчасово виконував оберфюрер СС Карл Шефер.
Адміністративно-територіальний поділ Спочатку Генеральна округа Латвія поділялася на три округи: Лібавський, Мітавський та Ризький земельний округ (). До останнього входила лише та частина Ризького повіту, яка лежить на південь від Західної Двіни. 1 вересня 1941 р. Генеральна округа Латвія розширилася до латвійсько-російського та латвійсько-естонського кордону з одночасним утворенням трьох нових округів: Дюнабурзького, Ризького міського і Вольмарського.
Станом на 1 червня 1944 року Генеральна округа Латвія складалася із шістьох округів: Вольмарський округ () Валькський повіт () Венденський повіт; центр — місто Венден (сучасний Цесіс). Вольмарський повіт () Дюнабурзький округ () Дюнабург () Абрененський повіт () Дюнабурзький повіт () Людзенський повіт () Розіттенський повіт () Лібавський округ () Лібава () Віндавський повіт () Гольдінгенський повіт () Газенпотський повіт () Лібавський повіт () Тальзенський повіт () Мітавський округ () Мітава () Баускеський повіт () Іллюкстський повіт () Мітавський повіт () Тукумський повіт () Якобштадський повіт () Ризький міський округ () Рига () Ризький земельний округ () Модонський повіт () Ризький повіт ()
Латвійське самоврядування Наприкінці 1941 р. на території райхскомісаріату Остланд було створено цивільну адміністрацію. У травні 1942 р. було призначено формальний уряд Латвії, який не мав реальної влади і роботою якого керував генеральний комісаріат Латвії. Цей орган латвійського самоврядування мав такий вигляд: Генеральний директор внутрішніх справ — Оскарс Данкерс (1941—1944 роки): колишній латвійський генерал армії, командувач гарнізоном Лієпаї. Генеральний директор господарських справ — Вольдемар Загарс (1941—1943 рр.): колишній завідувач сектору торговельних і сільськогосподарських питань експортного відділу Міністерства фінансів Латвії. Генеральний директор фінансів — Яніс Скуєвіцс (1942—1944): колишній директор Департаменту господарства Латвійської Республіки та генеральний директор фінансів. Генеральний директор юстиції — колишній міністр фінансів Латвійської Республіки Альфред Валдманіс (1941—1943). Пізніше цю посаду обіймав колишній президент Латвійської Республіки Альберт Квієсіс (1943) і колишній виконувач обов'язків голови Палати правосуддя Теодор Звейнієкс (1944). Генеральний директор з освіти та культури, у той час ректор Ризького університету — Мартін Пріманіс (1941—1944): колишній ректор Латвійського університету. Генеральний директор транспорту і зв'язку — Оскар Лейманіс (1942—1944): колишній співробітник Головного управління латвійських залізниць Латвійської Республіки. Керівником ревізійного управління Латвійського уряду був Петеріс Ванагс.
Примітки
Посилання Latvijas Zemes pašpārvalde