Рунічний камінь — валун з вирізаним на ньому рунічним написом.
Історія Загальновідомим є факт, що найбільше число рунічних каменів залишили по собі вікінги IX–XI ст. Вважалося, що найбільш давні рунічні камені датуються IV сторіччям, найбільш пізні — XIX ст.. Однак, на початку січня 2023 року, в Норвегії археологами було знайдено найстаріший у світі рунічний камінь, написи на якому мають вік до 2000 років і вони належать до найдавніших днів історії рунічного письмаУ Норвегії знайшли найстаріший у світі рунічний камінь. 18.01.2023, 10:31.
Поширення Більшість рунічних каменів розташовані у Скандинавії, інші — розсіяні по місцях, які відвідувалися скандинавами в епоху вікінгів (в тому числі, по Дніпру, аж до острова Березань).
На рунічні камені часто наносилися зображення, але їх не слід плутати з чисто картинними каменями, де були тільки зображення.
Приклади Рьокський рунічний камінь Рунічні написи в Софійському соборі в Константинополі Кенсингтонський рунічний камінь Рунічні камені в Еллінзі Інгварові камені Грецькі рунічні камені Рунічний камінь G 88, Кюльвер Рунічний камінь U455, Несбі
Слов'янські аналоги Борисові камені Стерженський хрест Тмутараканський камінь Березанський рунічний камінь
Галерея
Див. також Слов'янські руни — шаблон для відображення рунічної писемності.
Примітки
Джерела Erik Nylén, Jan Peder Lamm: Bildsteine auf Gotland. Wachholtz, Neumünster 1981, 1991 (2. Aufl.), ISBN 3-529-01823-6. Karsten Kjer Michaelsen: Politikens bog om Danmarks oldtid. Politiken, Kopenhagen 2002, ISBN 87-567-6458-8 (Politikens håndbøger). Mårten Stenberger: Vorgeschichte Schwedens. In: Nordische Vorzeit. Bd. 4, Wachholtz, Neumünster 1977, ISBN 3-529-01805-8, S. 366 S. Oehrl: Zur Deutung anthropomorpher und theriomorpher Bilddarstellungen auf den spätwikinger-zeitlichen Runensteinen Schwedens. Wiener Studien zur Skandinavistik, Bd. 16. (Wien 2006).
Посилання
Runensteinarchiv — архів рунічних каменів