«I Will Follow» — пісня ірландського рок-гурту U2. Вона є першою композицією їхнього дебютного альбому Boy і була випущена як другий сингл із цієї платівки у жовтні 1980 року. Вокаліст Боно написав текст до «I Will Follow» як данину пам'яті своїй матері Айріс Г'юсон, яка померла, коли йому було 14 років.
«I Will Follow» — єдина пісня, яку U2 виконували в кожному концертному турі з моменту виходу їхнього першого альбому. На цю композицію було знято перше музичне відео U2, режисером якого став Меєрт Авіс у Дубліні, Ірландія. Пісня видавалася п'ять разів: спочатку 1981 року на 7-дюймовому вінілі в Ірландії, Великій Британії, Австралії та Новій Зеландії; вдруге — у тому ж форматі в США та Канаді; втретє — у Нідерландах 1982 року з треком із альбому October 1981 року; у 1983 році з концертною версією пісні; і, нарешті, у 2011 році з живим записом виступу на фестивалі Гластонбері 2011.
Композиція
«I Will Follow» була написана за три тижні до того, як U2 розпочали запис альбому Boy. Під час перших репетицій пісні в гурті часто виникали гучні суперечки, оскільки вокаліст Боно намагався передати ту агресію гітарного рифу, яку він собі уявляв. Розлючений, він забрав гітару в Еджа і почав «щосили гатити» по двострунному акорду, який створив Едж, щоб показати колегам ту експресію, якої він прагнувMcCormick (2006), pp. 96–101Stokes (2005), pp. 9–10. Боно казав: «Це буквально виривалося з якоїсь люті, звук був такий, наче в лобову частку забивають цвях». Продюсер Стів Ліллівайт зазначав, що гра гітариста Siouxsie and the Banshees Джона Маккея в пісні «Jigsaw Feeling» (1978) була орієнтиром для Еджа під час роботи над «I Will Follow», називаючи вступи обох пісень «майже ідентичними».
Боно розповідав, що написав текст від імені своєї матері Айріс Г'юсон, яка померла в 1974 році, коли йому було 14 років, і що ці слова були про безумовну материнську любов до дитини. У пісні звучать дзвіночки, щоб створити те, що Боно назвав «фоновим інструментальним забарвленням»; його додали за його ж пропозицією, а під час сесій запису Boy на ньому грали він сам та Едж. Для секції мідл-ейт Ліллівайт записав звуки того, як столове приладдя стукалось об спиці колеса, що оберталось, перевернутого велосипеда, а також звуки пляшок, які розбивав Боно.
Випуск Журнал Record World у своїй рецензії на оригінальний сингл 1980 року назвав пісню «електронним роком», у якому «експресивний вокал відповідає інтенсивному ритму клавішних».
У 1982 році в Нідерландах та Німеччині відбувся другий випуск «I Will Follow» як синглу (цього разу в концертному варіанті). Третій реліз відбувся 1983 року в США з версією з альбому Under a Blood Red Sky. Пісня увійшла до збірки найкращих пісень і відеоколекції 1998 року The Best of 1980–1990, а в деяких країнах — до компіляції U218 Singles 2006 року.
Композиція також представлена як ігровий трек у музичній відеогрі Rock Band 4, що вийшла 2015 року.
Сприйняття та спадщина У 2005 році журнал Blender поставив пісню на 214-те місце у своєму списку «500 найкращих пісень від моменту вашого народження». Видання писало: «Перша композиція першого альбому U2 представила гітарне звучання, яке згодом визначатиме всю їхню творчість. […] Цей заклик, створений ніби для стадіонних виступів, також утвердив фірмову щирість текстів Боно — одну з причин, чому пісня залишається улюбленою серед фанатів і є невід'ємною частиною нещодавніх турів гурту». У 2023 році «I Will Follow» було обрано для переосмислення та перезаписано для альбому гурту Songs of Surrender.
Список пісень
Учасники запису
U2
Боно — вокал, дзвіночки Едж — гітара, глокеншпіль Адам Клейтон — бас-гітара Ларрі Маллен — ударні
Додатковий персонал Стів Ліллівайт — продюсер, звукові ефекти
Чарти
Видання 1981 року Чарт (1981)ПозиціяAustralia (Kent Music Report)71US Billboard Top Tracks20
Видання 1982 року Чарт (1982)Позиція
Видання 1983 року Чарт (1984)ПозиціяUS Billboard Hot 10081
Примітки
Посилання I Will Follow лірика I Will Follow історія виконання