Гречкові (Polygonaceae) — відділ покритонасінні (Magnoliophyta), родина дводольних рослин порядку гвоздикоцвітих.

Загальна біоморфологічна характеристика

Переважно однорічні (гречка) і багаторічні (ревінь) трави (в умовах помірної зони), рідше чагарники (мюленбекія — Muehlenbeckia), дерева (кокколоба — Coccoloba) або ліани (гірчак бальджуанський — Polygonum baldshuanicus) (в тропіках і субтропіках).

Листки чергові, прилистки зростаються й утворюють тонку плівку — піхву, що обхоплює вузлувате стебло.

Суцвіття представлене китицями.

Квітки складаються з простої віночкоподібної або чашечкоподібної оцвітини з 5—6 частками, частіше двостатеві, правильні.

Кількість тичинок варіює від трьох до дев'яти.

Маточка одна, зав'язь одногнізда, верхня, з 2—3 стовпчиками, які мають головчасті або китицеподібні приймочки.

Плід — дво- або тригранний горішок, іноді — сім'янка; насіння з борошнистим ендоспермом.

Формула квітки: або

Запилення

В родині гречкових відомо вітро-та комахозапилення. Квітки багатьох видів щавлю пристосовані до запилення вітром. Вони розташовуються на досить довгих квітконіжках, легко розгойдуються при поривах вітру, а великі перисті приймочки добре вловлюють пилок. У ентомофільних представників родини, наприклад у ревіня і гірчака, приймочки зазвичай голівчасті. У квітках гречкових комах приваблює нектар, який виділяють нектарники, розташовані при основі тичинок, іноді в квітках є нектароносні диски. Запилювачами є комахи з коротким хоботком, головним чином бджоли і мухи.

Розмноження

Для більшості гречкових характерно рясне цвітіння і плодоношення. Плоди зазвичай поширюються вітром, чому сприяють різні пристосування.  У багатьох видів щавлю три внутрішні частки оцвітини сильно розростаються до моменту плодоношення і оточують плід, не приростаючи до нього. Плоди щавлю добре плавають, бо на оцвітині зазвичай розвиваються особливі здуття — желвачки — з губчастої паренхімної тканини. Плоди деяких видів щавлю опадають взимку і переносяться вітром по снігу.  Іноді плоди гречаних поширюються тваринами. Наприклад, плоди бур'янистих рослин, таких, як щавель малий, або щавелек (Rumex acetosella) і спориш, розносяться разом з брудом, який прилип до ніг домашніх тварин.

У гречкових відомо не тільки насіннєве, але і вегетативне розмноження.

Поширення та екологія

Родина гречкових налічує за різними даними від 750 до 1266 видів. Гречкові широко поширені на всіх континентах земної кулі, але особливо численні в північній помірній зоні. Центром їх видового різноманіття вважаються Центральна і Південна Америка.

Представники родини зростають в найрізноманітніших екологічних умовах. Багато представників є мезофітами, наприклад, гречка посівна (Fagopyrum esculentum), щавель кислий (Rumex acetosa) та ін. На альпійських високогірних луках зустрічається ревінь благородний (Rheum nobile). У вкрай посушливих умовах в пустелях Азії на слабозакрепленних пісках зростає джузгун (Calligonum). Деякі види є водними рослинами, наприклад, гірчак бородатий (Polygonum barbatum) в тропічних водоймах або гірчак земноводний (Polygonum amphibium) в умовах середньої смуги.

Зростають також вздовж доріг, по дворах, вигонах, берегах рік і т. ін. Широке поширення має спориш звичайний, або пташина гречка — дрібна рослина, яка добре переносить витоптування.

У посівах бур'янами є гірчак повстяний, гірчак лляний і витка гречка березкоподібна. Остання має виткі стебла заввишки від 10 до 100 см.

На вогких місцях росте водяний перець — однорічна рослина, отруйна, із смаком перцю; використовується як лікарська, кровоспинна. Декоративне значення має гречка сахалінська — висока багаторічна рослина, яка швидко відростає від кореневищ.

На луках зустрічається гірчак зміїний — багаторічна рослина з могутнім, червоподібно зігнутим кореневищем і види з роду щавель, наприклад щавель кінський, щавель горобиний, щавель кислий. Вони свідчать про надмірну кислотність ґрунту, який потребує вапнування.

Систематика

За будовою ендосперму і циклічному або нециклічні розташуванню оцвітини родина гречкових ділиться на 3 підродини: щавлеві (Rumicoideae) з циклічною квіткою і нерумінованим ендоспермом; гречкові (Polygonoideae) з нециклічною квіткою і нерумінованим ендоспермом і коколобові (Coccoloboideae) зазвичай з нециклічною оцвітиною і румінованим ендоспермом.

Сайт «The Plant List» наводить список з 56 родів родини гречкових.

Використання

Гречка звичайна — важлива сільськогосподарська культура. ЇЇ вирощують в усьому світі для отримання зерна. Крім того вона — чудовий медонос.

У пустелях Середньої Азії величезне значення має джузгун. Його використовують для укріплення сипучих пісків. Цей кущ легко укорінюється і поширюється завдяки численним плодам, щетинисті придатки яких сприяють перекочуванню їх по піску.

В овочівництві з гречкових вирощоють ревінь — велику багаторічну рослину з товстими дудчастими стеблами і великими листками, їх черешки вживають у їжу і в медицині.

Лікарські властивості гречкових відомі з глибокої давнини. Вони мають широке застосування у медичній практиці, як в'яжучі засоби, сечогінні, протигемороїдальні засоби, для припинення кровотеч. Із суцвіть гречки одержують глікозид рутин, який застосовують для зниження кров'яного тиску.

Серед гречкових є також фарбувальні рослини. З коренів спориша звичайного (Polygonum aviculare) і гірчака фарбувального (Polygonum tinctorium) одержують синю фарбу, жовту — з коренів щавлю кінського (Rumex confertus). У басейні річки Конго (Заїр) культивують щавель абіссінський (Rumex abyssinicus), що дає червону фарбу.

Деякі види гречкових, як, наприклад, гірчак сахалінський (Polygonum sachalinense), гірчак Вейріха (Polygonum wyrichii) і гречка японська (Polygonum cuspidatum), використовуються як декоративні рослини.

Гречкові в Україні

У флорі України види родини Гречкові представлені трав'янистими рослинами.

Три види гречкових Кисличник двостовпчиковий, Кучерявка відігнута, Кучерявка кущова входять до Червоної книги України.

Примітки

Джерела Енциклопедія «Рослини світу» Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського «Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия.» Гл. ред. А. П. Горкин; М.: Росмэн, 2006. Курс лекций для студентов биологических специальностей сельскохозяйственных вузов Экологический центр «Экосистема» http://www.tropicos.org/Name/42000078 Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. Vascular Plant Families and Genera. List of genera in family Polygonaceae. Сайт Королівських ботанічних садів у К'ю