Артур Шталь (; 11 листопада 1895, Львів — 6 серпня 1950, Варшава) — архітектор, живописець. Закінчив Цісарсько-королівську технічну академію у Львові. Від 1924 року мав власне архітектурне бюро у Львові. За іншими даними заснував бюро 1927 року спільно з М. І. Вайсбергом на вулиці Валовій, 11а. Споруджував будинки у стилі функціоналізму у Львові та околицях. Навчався живопису в Італії, в його малярських творах домінувала єврейська тематика (зображення кіркутів, інтер'єрів синагог тощо), малював також пейзажі, створював скульптури. Протягом 1920—1927 років викладав рисунок у приватній гімназії «Єврейського товариства середніх і початкових шкіл» на вулиці Зигмунтовській (нинішня вулиця Гоголя), 17 у Львові. Виконував функцію секретаря кураторії (комітету) з опіки над пам'ятками єврейського мистецтва у Львові. Реклама 1936 рокуŻycie Techniczne. — 1936. — № 7—8. та довідник 1939 року вказують адресу будівельного підприємства Артура Шталя на вулиці Лінде (нинішня вулиця Ференца Ліста), 9, кв. 6Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowości wojew. lwowskiego na rok 1939. — S. 28. . Після війни працював у Варшаві. Інспектував об'єкти Варшавського бюро відбудови.
Роботи у Львові Власний прибутковий будинок на розі нинішніх вулиць Зеленої, 19 та Конопницької, 15 (1931–1932). реконструкція вілли Марії Рафаловської на нинішній вулиці Коновальця, 63 зі збереженням модернізовано-романської стилістики (1934). Проєкт надбудови четвертого поверху житлового будинку Етки Безен на нинішній вулиці Котляревського, 14 (1935). Житлові будинки Мауриція Райса та П. Вінера на нинішній вулиці Тютюнників, 10, 12 (1935). Житловий будинок Роберта Брайтенбаума на нинішній вулиці Лукіяновича, 2 (1935–1936). Проєкт реконструкції головної будівлі фабрики цукру, шоколаду та какао «Hazet» на нинішній вулиці Софії Яблонської, 21/23 (1936). Вілла Євгенії Добжанської на нинішній вулиці Франка, 141 (1936). Житловий будинок комерсанта Мауриція Кляйнмана на нинішній вулиці Франка, 146 (1937). Вілла Францішека Єнджейовського на нинішній вулиці Франка, 129 (1937–1938). Житловий будинок Матильди Літтман на нинішній вулиці вулиці Станіслава Людкевича, 4 (1937—1938). Житловий будинок Ксенії Лагодинської на нинішній вулиці Труша, 32 (1938). Житлові будинки К. Вайсберга на нинішній вулиці Кастелівка, 10, інженера З. Регули на нинішній вулиці Зарицьких, 39, Міхальського нинішня вулиця Івасюка, 11а (усі 1937—1939). Вілла М. Блаховської на нинішній вулиці Ярославенка, 5 (1937—1939). Вілла підприємця Адольфа Фінкельштейна на нинішній вулиці Галицької Армії, 12 (1938–1939). Комплекс з трьох прибуткових будинків Мейєра Варшавського та Абрагама Гольдберга на нинішній вулиці Коцюбинського, 15, 17, 17а (у співавторстві з Владиславом Шпетманом та Єжи Желенським; 1938–1939). Прибуткові будинки родини Ціммерман на нинішній вулиці Гладишевського, 8, 10 (1938–1939).
Також спорудив за власними проєктами низку надгробків на Новому єврейському цвинтарі.
Примітки
Джерела
Łoza S. Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 289. Polski słownik judaistyczny: dzieje, kultura, religia, ludzie. — T. 2. — 2003. — S. 571. — ISBN 83-7255-175-8.