Сеїр (, Seïr) — стародавня гориста місцевість на півдні Палестини між Червоним і Мертвим морями на південно-східній околиці Моава (). Місцевість згадана у списку храму Солеба часів Аменхотепа III, датованого 1380 р. до н. е. та названою «країна Шасу Сеїр» разом з іншими місцевостями ЕдомуСписок Солеба (Nr. 92)..
Сеїр неодноразово згадується в Біблії. Її першими мешканцями були Хурити () — печерні люди (Троглодити), що мешкали до приходу семітів. Незважаючи на примітивний уклад, вони розводили ослів (). Згодом їх змінили сини Ісава — ідумеї (). Ізраїльтяни під проводом Мойсея, повертаючись з Єгипту в землю обітовану, проходили гору Сеїр ().
Сама назва Сеїр у перекладі з єврейського означає «зарослий» і, ймовірно, походить від імені вождя хореїв, які колись тут мешкали (). Сучасні коментатори вважають, що Сеїр у давнину називали гори, що обмежували зі сходу пустелю Негев, яку можна ототожнити з пустелею Фаран ().
Примітки
Посилання
Сеїр у bibelwissenschaft.de