Андрей Потоцький гербу Пилява (, близько 1553 — після 27 лютого 1609Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 770.) — польський шляхтич, військовик, урядник Корони Польської в Речі Посполитій. Батько Станіслава «Ревери» Потоцького.

Родовід

Життєпис Народився близько 1553 року. Другий син стражника польного коронного Миколая Потоцького і його дружини Анни з Чермєньських. Вихований у кальвінському обряді.

У 1568—1569 р. разом з братом Яном навчався в університеті Ляйпціга. Після повернення додому служив у кварцяному війську. Брав участь у Лівонській (інфляндській) війні 1579-1582 років або в роті брата Яна, або стрийка Станіслава (сина Друзяни Язловецької.Potoccy (01) 2 грудня 1587 р. брав участь у з'їзді Руського воєводства, підписав ухвалену конфедерацію. У 1589 р. брав участь: у Сеймі як представник Подільського воєводства, підписав Бендзинську транзакцію; у битві з татарами під Баворовом.Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 769. Замолоду був придворним короля Сиґізмунда II Авґуста.

Його четверо братів були пов'язані з Поділлям, посідаючи уряди кам'янецьких каштелянів, генералів подільської землі (або старост генеральних) та менш важливі посади. Як ротмістр, разом з братами, брав участь у битвах з румунами, молдованами, турками; брав участь у молдовському поході 1595 року, битві під Сучавою 12 грудня 1595 р. До 1599 р. володів частиною Потоку (Загайполя)Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole: Solpress, 2010. — S. 243. — ISBN 978-83-927244-4-5. .

Під час повстання (заколоту) Зебжидовського став на сторону короля Сиґізмунда ІІІ Вази. Брав участь у битві під Ґузовом 5 липня 1607 р., в якій були розбиті загони повстанців, сам був важко поранений (його віднайшли ледь живим серед чисельних тіл вбитих). Довгий час був придворним королів Сиґізмунда II Авґуста та Сиґізмунда III Вази.

У 1607 р.: посол до Сейму (від Равської кварти); став кам'янецьким каштеляном; як винагороду за заслуги перед Польщею отримав дозвіл короля на заснування «Нового міста» на власних землях біля молдовського кордону (ймовірно, йшлося про отриманий від другої дружини як віно Гвіздець). Найчастіше резидував в Яблунові, ймовірно, він був фундатором місцевого кальвінського збору (існував у XVII ст). Підтримував кальвінський збір у Панівцях.

У 1607—1609 р. отримав від короля в «доживоття» (з правом «цесії» нащадкам) місто Косів з прилеглими селами в Руському воєводстві та два комплекси сіл на Поділлі: Теремці (Теремки), Колодіївку, Шубок(ц), Колехівці (або Кубаківці) П'ясець, Кучу (право викупу надав 1584 р. С. Баторій), Фурманківці (Окунів), Воєводинці. У Руському воєводстві мав містечко Косів з прилеглими селами, частину Потоку, частину сіл Яблунова, Костільників, Вільхівця, Соколова, Тишківців, Уніжа. На Поділлі мав частки в Панівцях, Сутнівцях, Малиничах, Михалкові.Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 769—770.

Посади Подільський підчаший (1589/1590 роки), білокамінський староста, кам'янецький каштелян (з 1607 р.).

Сім'я

Був одружений двічі. Перша дружина — Зофія з П'ясецьких (за о. К. Несецьким, Яніна; донька Флоріана П'ясецького, який воював проти турків разом з БайдоюNiesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — T. 3. — S. 581. , мали 6 дітей: Миколай — придворний, ротмістр, загинув під Смоленськом, убитий кулеюТам само. — S. 689., Станіслав «Ревера», Єжи — полковник, Якуб — подільський підчаший, дружина — Катажина з Кломніцьких, вдова Мацея ЯблоновськогоBoniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 108. , Анна ( 1623) — дружина Станіслава Ґольського, князя Костянтина Заславського (сина Януша Заславського, князя Кароля Самуеля Корецького (молодшогоKsiążęta Koreccy (01) брата Самійла Корецького; стала вірною РКЦ, сприяла переходу на католицтво братів Єжи, Якуба, померла у віці 30-ти років, була похована в КорціNiesiecki К. Korona polska przy złotej wolności…  — T. ІІІ. — S. 688. , Кристина — дружина Александера Гумецького (каштелянича кам'янецького), Самуеля Замєховського.

Друга дружина — Катажина з Бучацьких-Творовських гербу Пилява. За однією з версій, став власником Бучача після одруження з нею.Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 39. — ISBN 966-7086-24-0.Щоправда, не відомо точно, чи він отримав місто у власність, чи права на Бучач або його частку залишились в дружини, що тоді часто бувало. Діти: Ян Теодорик — галицький підкоморій, Кшиштоф — литовський підчаший, діяч-кальвініст.Wasilewski T. Potocki Krzysztof h. Pilawa (ok. 1600—1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 85–88.

Примітки

Джерела Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4, zeszyt 115. — 625—831 s. — S. 769—770. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami…  — Lwów, 1740. — T. III. — 938 s. — S. 688—689.

Посилання Andrzej Potocki h. Pilawa (Srebrna) (ID: 2.581.54) .