Корупція з часу здобуття Незалежності України є значною проблемою, яка дісталась у наслідок від СРСР. У 1990-х роках відбулася приватизація державного майна, яка була відверто націлена на створення прошарку великих феодалів та олігархії, приймалися та проводилися без громадського обговорення і без впливу широкого загалу на характер рішень. З часом олігархи взяли під контроль політичні партії, ставши їхніми спонсорами, або створили нові, щоб отримати місця і вплив у Верховній Раді України та Уряді України.
Профільні закони про боротьбу з корупцією приймалися Верховною Радою України у 1995, 2009, 2014 роках.
Одними із найбільш корумпованих державних органів є суди, зокрема відомо про корупцію у Верховному суді. На регіональному рівні одним із найпоширеніших проявів корупції є непрозоре виділення землі.Heads of two towns in Khmelnytsky, Ternopil regions charged with bribery Інтерфакс-Україна (April 13, 2009)
Історичний нарис
За часів радянської окупації За Брежнєва СРСР вперше сколихнули кілька грандіозних корупційних скандалів, у яких фігурували найвищі чиновники. Після Брежнєва «війну корупції» спробував оголосити Юрій Андропов, який до цього обіймав посаду керівника КДБ СРСР і добре знав стан корумпованості соціалістичної держави. У радянських республіках почалися «зачистки» корупціонерів. Найбільш резонансною за Андропова стала «бавовняна справа» в Узбекистані, коли виявили величезні приписки у документах про нібито вирощену бавовну. У 1980-х Радянський Союз переживав кризу, що охопила всі сфери життєдіяльності суспільства. Корупція, хабарництво, різні фінансові зловживання стали невід'ємними супутниками повсякденного життя радянських людей.
Під час президенства Кравчука У 1990-х Україна зіткнулася з небаченою досі корупцією, особливо в промислово розвинених районахKuzio, T. (2014). Crime, politics and business in 1990s Ukraine. Communist and Post-Communist Studies, 47(2), 195—210. Як вважається, її коріння походить від радянської природи українських політичних лідерів, що були інтегровані в комуністичну номенклатуру (правлячу еліту) до розпаду Радянського Союзу.
Процеси приватизації державного майна були відверто націлені на створення прошарку великих феодалів та олігархії, приймалися та проводилися без громадського обговорення і без впливу широкого загалу на характер рішень. Економічні реформи впроваджувались виключно в інтересах правлячих кіл. Приватизація, лібералізація зовнішньої торгівлі, бартерні угоди стали головними інструментами збагачення привілейованих верств населення в перші роки реформ Цю ж статтю під іншою назвою було пізніше опубліковано автором в іншому виданні:. Організована КПУ та афільованими кримінальними структурами приватизація відкривала необмежені можливості для порушень, зловживань і всеохопної корупції. Правлячі класи мали монополію на прийняття та втілення рішень, при цьому не будучи зобов'язаним нести відповідальність. Це створювало ситуацію ніби-то безконтрольності та безкарності, стимулюючи до великих зловживань та концентрації капіталів у організаторів процесу. Ці ж самі передумови сприяли формуванню олігархії.
14 лютого 1992 року відбулося перше відоме вбивство журналіста у Незалежній Україні — Вадима Бойка. Перед загибеллю Бойко перевіряв інформацію про торгівлю «наліво» армійським майном і зброєю армійського угруповання, виведеного з НДР на територію України. Також на той час він під час розслідувань наблизився до з'ясування, куди поділися гроші КПУ, після її заборони Президією Верховної Ради УРСР. Він усвідомлював небезпеку, яка йому загрожувала, і тому навіть носив легкий бронежилет. Бойко, ймовірно, став першим журналістом, який загинув у незалежній Україні.
1993 рік став відправною точкою для тотальної приватизації великих підприємств – об’єкти енергетики, морські порти, важка, хімічна, військова промисловості. У серпні 1993 Леонід Кравчук підписав указ про створення акціонерного концерну «Бласко», до якого увійдуть активи Чорноморського морського пароплавства. Надалі кораблі одного з найбільших пароплавств Радянського Союзу один за одним будуть арештовані у портах інших країн, потім викуплені за безцінь, а за Леонідом Кравчуком встановиться довгий шлейф топ-корупціонера.
Під час президенства Кучми Згідно з витоками WikiLeaks, за часів правління Кучми дипломати США описували Україну як клептократію.
У 1992–1997 роках відновився розпочатий ще в 1990-ті конституційний процес та стартувала приватизація, яка відбувалася в одній із найгірших форм так званої «масової», «сертифікатної» приватизації, що під виглядом справедливого розподілу народного майна забезпечила його поступове перетікання в руки людей, пов'язаних з владою, з одного боку, та з кримінальним світом, — з іншого. Лише на початку наступного етапу — у 1999 році було прийнято рішення про початок «грошової приватизації».
За президентства Леоніда Кучми однією із найвідоміших справ була Справа Лазаренка — у період з 1995 до 1997 року Павло Лазаренко пройшов швидке карʼєрне зростання від очільника Дніпропетровської ОДА до премʼєр міністра, а 1998 року став головним фігурантом справи про розкрадання державного майна в особливо великих розмірах.
У 1995-1997 роках ЄЕСУ стала найбільшим посередником у постачанні російського газу і отримала найвигідніші контракти, продаючи його промисловим підприємствам України. Багато оглядачів вважає, що ті роки були роками найбільшого збагачення і Павла Лазаренка, і Юлії Тимошенко. В той час було домовлено про співпрацю України з «Газпромом» і міністерством оборони Росії. Міноборони взяло кредит, щоб розрахуватися за газ із «Газпромом». Одержаний газ оборонне відомство обмінювало на необхідні для російської армії товари, які й постачала ЄЕСУ. В 2001 році за справою ЄЕСУ Юлія Тимошенко провела у Лук'янівському СІЗО 42 дні. Її звинувачували у «контрабанді російського газу в Україну» і в несплаті податків. У 2003 році «контрабанда природного газу» була перекваліфікована на «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та в особливо великих розмірах», однак того ж року справа була закрита.Микола Закревський. Решітка для «Тигрюлі». Сайт «Обозреватель», 27.12.2010. Після приходу до влади Януковича року справу знову відкрили, а після повалення влади Януковича справа була знову закрита.
17 квітня 2000 року в інтернеті з'явилося видання «Українська правда», засноване та редаговане Георгієм Гонгадзе. У ньому, серед багатьох інших, публікувалися матеріали щодо Леоніда Кучми та його оточення. А вже у вересні відбулося вбивство Георгія Гонгадзе, журналіста що писав про корупцію у владі, зв'язки влади з олігархами, цензуру в ЗМІ та порушення прав журналістів.
У ході опитування 2001 року, 80 % українців «повністю або в цілому» погодилися з твердженням: «Нинішня влада не має ніякого реального інтересу в покаранні корупції».Press release , 10th International Anti-Corruption Conference (2001)
У 2004 році створений Віктором Пінчуком і Рінатом Ахметовим промислово-фінансовий консорціум ІМС придбав 93,02 % акцій «Криворіжсталі» на приватизаційному конкурсі за 4,26 млрд гривень (близько 800 млн доларів США). Обраний наприкінці 2004 року президентом країни Віктор Ющенко і призначена на початку 2005 року прем’єр-міністром Юлія Тимошенко заявили про необхідність перегляду підсумків цього конкурсу у зв’язку з антиконкурентними умовами приватизації, що призвело до значного заниження ціни угоди. Прокуратура оскаржила законність продажу комбінату, після чого українські суди скасували підсумки конкурсу. Найбільша у світі металургійна компанія Mittal Steel у жовтні 2005 року купила на конкурсі 93,02 % акцій ВАТ «Криворіжсталь» за 24,2 мільярда гривень за стартової ціни 10 мільярдів гривень. Того ж року Україна зіткнулася з безпрецедентною спробою фальсифікації президентських виборів, через що після другого туру виборів Верховний Суд ухвалив, що у зв'язку з масштабом фальсифікацій стало неможливо встановити результати виборів і призначив повторне голосування.Supreme Court of Ukraine decision regarding the annulment of November 21 vote. Full text in Ukrainian and Summary in English Understanding Ukrainian Politics: Power, Politics, And Institutional Design by Paul D'Anieri, M. E. Sharpe, 2006, ISBN 978-0-7656-1811-5 (page 63) Committee of Electors of Ukraine registers no major violations at elections to Ternopil regional council , Інтерфакс-Україна (March 16, 2009) EU endorses Ukraine election result , EU Observer (February 8, 2010) International observers say Ukrainian election was free and fair The Washington Post (February 9, 2010) European Parliament president greets Ukraine on conducting free and fair presidential election Kyiv Post (February 9, 2010)
Під час правління Віктора Ющенка Згідно з витоками WikiLeaks, дипломати США описували Україну як клептократію за часів президенства Ющенка.
Після перемоги на виборах 2004 року Президент України Віктор Ющенко обіцяв «війну з корупцією».Viktor Yushchenko Attracts Investments with the War on Corruption Коммерсантъ (February 16, 2005) Кілька впливових посадовців були тимчасово заарештовані або допитані на початку 2005 року (серед них майбутні міністри в уряді Азарова — Борис КолесніковYanukovych's inner circle , Kyiv Post (January 24, 2009)Countries at the crossroads: a survey of democratic governance by Sanja Tatic & Christopher Walker, Rowman & Littlefield Publishers, 2006, ISBN 978-0-7425-5801-4 (page 580)Corruption Watch: October 3, 2005 , Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (October 3, 2005) і Юрій БойкоGas Lobby Takes Control of Ukrains Secret Service by Taras Kuzio (18 March 2010)Ukraine: Battle Against Corruption Grinds To A Halt , Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (September 26, 2005)), однак ніхто не був притягнутий до відповідальності.
У вересні 2005 року голова секретаріату Олександр Зінченко виступив на прес-конференції та звинуватив у корупції секретаря РНБО Петра Порошенка, першого помічника Олександра Третьякова і лідера провладної парламентської фракції «Наша Україна» Миколи Мартиненка. Звільнений з Секретаріату Президента у вересні 2005 р. за власним бажанням — на знак протесту проти «відродження корупційних схем у вищих ешелонах влади».
Колишній голова Служби безпеки України Олександр Турчинов стверджував, що влітку 2005 року Ющенко перешкодив розслідуванню корупційних схем між Нафтогазом і РосУкрЕнерго.
2006 року Україна приєдналася до Групи держав проти корупції.GRECO publishes report on fight against corruption in Ukraine , Kyiv Post (18 November 2011)
Опитування, проведені в листопаді 2008 року, показали, що 73 % людей в Україні вважають Другий уряд Тимошенко неефективним у боротьбі з корупцією.Transparency International Global Corruption Barometer 2009 Report , June 2, 2009, ISBN 978-3-935711-28-9 pdf Abs1:22, 32, 33. В опитуванні того ж року від Transparency International, було вказано що від 30 до 50 % усіх українців зіткнулися з корупцією в державних органах.Global Corruption Report 2008 , Transparency International, Chapter 7.4, p. 280. За оцінками станом на 2009 рік, українці платили приблизно 3,5 млрд грн (400 млн $) хабарів на рік (у 2008 році ця цифра складала 700 млн $).Corruption Plague Kyiv Post (June 25, 2009)..Оскільки Україна має населення близько 45 мільйонів, ця сума еквівалентна приблизно 9 $ на людину в середньому на рік.Ukrainians shrug off corruption despite damaging effects Kyiv Post (March 6, 2008).Див. також blog post Kiev Ukraine News Blog, (March 5, 2008).
Під час правління Віктора Януковича
2010 Янукович, спираючись на олігархів і провладну Партію регіонів, вніс зміни до Конституції, створив жорстку виконавчу, судову, прокурорську вертикаль. Посилив силові структури, просунув на всі відповідальні пости близьких до нього людей. Цю групу людей разом із Януковичем і його синами називали «Сім’єю». За майже три роки син Януковича — Олександр накопичив близько пів мільярда доларів.
2011