Лі́дія Олекса́ндрівна Б́улахова (, с. Кам'янка, нині Дворічанський район, Харківська область, Україна) — українська лікарка, психіатр, доктор медичних наук (1974), професор (1978).

Життєпис У 1951 році закінчила Сталінський медичний інститут (нині — у Донецьку). Вихованка психіатричної школи професорів В. П. Протопопова та Й. А. Поліщука.

Упродовж 1953—1958 років працювала лікарем-психіатром.

Від 1958 працювала в Київській медичній академії післядипломної освіти (раніше — Київський інститут удосконалення лікарів), де обіймала посади асистента та доцента кафедри психіатрії.

У 1975—1992 роках — завідувач кафедри дитячої психоневрології. Від 1992 року працювала професором цієї ж кафедри.

У 1995—2015 роках — провідний науковий співробітник відділу медико-соціальної реабілітації дітей та підлітків з психічними та поведінковими розладами Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України.

Наукова діяльність У 1959 році захистила кандидатську дисертацію «Особливості шкірних капілярів у хворих на шизофренію та маніакально-депресивний психоз».

У 1974 році захистила докторську дисертацію «Клініко-патофізіологічне вивчення фенілкетонурії».

Основний напрям наукових досліджень — психічні розлади, пов'язані зі спадковими порушеннями обміну речовин. Булахова першою в Україні впровадила клінічну діагностику та лікування фенілкетонурії й інших спадкових моногенних захворювань.

Авторка близько 140 наукових праць, зокрема 7 монографій. Нагороджена Почесною грамотою МОЗ України.

Як педагог підготувала кандидатів наук, працівників кафедри дитячої психоневрології Мартинюк В. Ю. (головний позаштатний дитячий невролог МОЗ України), Коноплянко Т. В.

Лауреатка премії М. Танцюри за 2009 рік — відзначають вітчизняних лікарів-психіатрів «За гідну поведінку в недостойній ситуації».

Праці «Особливості шкірних капілярів у хворих шизофренією та маніакально-депресивним психозом» (кандидатська робота), Київ, 1959, «Атлас для експериментального дослідження відхилень в психічній діяльності людини», разом з доцентом Видренко А. Е., доцентом Т. М. Городковою, Є. А. Рушкевичем, Київ, «Здоров'я», 1980, «Лікування епілептичних паркінсонізмів у дітей», разом з доцентом О. М. Саган, 1980, «Клінічна генетика в психіатрії», разом з Поліщуком Й. А., Київ, «Здоров'я», 1981, «Довідник дитячого психіатра та невропатолога», разом з Саган О. М., Зинченко С. Н. та іншими, Київ, «Здоров'я», 1985, «Догляд за хворими в дитячому пихіатричному пансіонарі», разом з Зинченко С.Н, В. М. Кузнецовим, Київ, «Здоров'я», 1989.

Здійснила наукову редакцію роботи «В кабінеті дитячого психіатра» Буянова Михайла Івановича, Київ, «Здоров'я», 1990.

Має зареєстроване авторське свідоцтво «Спосіб лікування епілепсії у дітей та підлітків», разом з О. М. Саган та В. Ю. Мартинюк, 1982.

Примітки

Посилання Прес-центр Історія кафедри МОЗ України