Валентин Володимирович Ласса́н (17 червня 1923, Миколаїв — 2 грудня 2012, Чернівці) — український художник театру; член Спілки радянських художників України з 1964 року.
Біографія Народився 17 червня 1923 року в місті Миколаєві (тепер Україна) в сім'ї військовослужбовця. Середню школу закінчив у Грузинській РСР. Протягом 1938—1943 років навчався у Батумському художньому училищі, був учнем Валеріана Іллюшина, Громова. Брав участь у німецько-радянській війні.
В 1946—1947 роках працював у Львівському театрі опери та балету. З 1947 року — художник-постановник Чернівецького українського музично-драматичного театру; протягом 1964—1966 років працював художником-постановником Красноярського крайового театру імені Олександра Пушкіна. З 1966 по 1990 рік обіймав посаду головного художника Чернівецького українського музично-драматичного театру.
Мешкав у Чернівцях, в будинку на проспекті Незалежності № 68А, квартира № 25, Помер у Чернівцях 2 грудня 2012 року.
Творчість Оформив понад 200 вистав як професійних так і самодіяльних, концертні програми та урочисті вечори, і багато інших заходів. Серед вистав:
«Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера (1942); «Свіжий вітер» Вадима Собка (1950); «Перший грім» Сави Голованівського (1957); «Свої люди — поквитаємось» Олександра Островського (1958); «Вій» за Миколою Гоголем Марка Кропивницького (1959); «Севастопольський вальс» Олени Гальпериної, Юлія Анненкова, музика Костянтина Лістова (1961); «Острів Афродіти» Алексіса Парніса (1961); «Гра без правил» Льва Шейніна (1961); «Цирк засвічує вогні» Юрія Мілютіна (1962); «Червоні маки» (за романом Володимира Бабляка «Вишневий сад» (1967); «Яків Богомолов» Максима Горького (1968); «Полум'яні серця» Степана Снігура (1968); «Чужа голова» Марселя Еме (1969), «Зачарований вітряк» Михайла Стельмаха (1970); «Алмазне жорно» Івана Кочерги (1970); «Одруження Бєлугіна» Олександра Островського і Миколи Соловйова (1970); «Камінний господар» Лесі Українки (1971); «Весілля в Тифлісі» Авксентія Цагарелі (1975), «Професор Буйко» Якова Баша (1975); «Украдене щастя» Івана Франка (1978); «Земля» Василя Василька за Ольгою Кобилянською (1980); «Птахи нашої молодості» Йона Друце (1981); «Філумена Мартурано» Едуардо де Філіппо (1983); «В неділю рано зілля копала…» за Ольгою Кобилянською (2003). </div> Здійснив оформлення ряду вистав народного театру Палацу культури текстильного об'єднання «Восход» (нині Чернівецький міський палац культури): «Сільська честь» П'єтро Масканьї, «Борис Годунов» Модеста Мусоргського (1967), «Ріголетто» Джузеппе Верді (1975), «Катерина» Миколи Аркаса (1980).
Був художником кінофільмів: «Камінний господар» (1971) за Лесею Українкою та «Дума про любов» за Михайлом Стельмахом, що знімалися на Укртелефільмі.
Працював також у галузях монументального і станкового живопису. Писав переважно пейзажі у реалістичному стилі.
Брав участь в обласних, всеукраїнських, зарубіжних виставках з 1961 року.
Окремі картини зберігаються у Чернівецькому художньому музеї та приватних колекціях Австрії, Німеччини, Ізраїлю, Канади.
Відзнаки почесні звання Заслужений художник УРСР з 1973 року; Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1981 року; ордена і медалі орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (23 грудня 1985)Лассан Валентин Владимирович / Память народа.; медалі «За оборону Кавказу», «За перемогу над Німеччиною», «За доблесну працю», «Ветеран праці», «На славу Чернівців».
Примітки
Література Лассан Валентин Володимирович // Лассан Валентин Володимирович // ; Лассан Валентин Володимирович // ; Лассан Валентин Володимирович // ; Лассан Валентин Володимирович // ;