Hillman (Гіллман) — з 1907 року англійський виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Райтоне-на-Дансморі. 1928 року компанію купує фірма Humber, в 1931 році — фірма Rootes Group, а в 1967 році — фірма Chrysler. 1979 року компанія припинила виробництво автомобілів.
Вільям Гіллман Вільям Гіллман народився в 1848 році, будучи підлітком, був відправлений у фірму John Penn and Sons, яка виробляла морські парові двигуни, вчитися на механіка, там він познайомився із садівником фірми — Джеймсом Старлеєм. Будучи в 20-річному віці, пішов працювати у фірму Coventry Sewing Machine Co, яка крім швейних машинок першою серед британських заводів стала виготовляти велосипеди. Причому французькі велосипеди були модифіковані Старлеєм, який колись працював садівником, але при цьому мав талант конструктора. Син Старлея був засновником фірми Rover. У 1870-1871 роках в Англії був бум на велосипеди, а через те, що йшла Франко-прусська війна, французи не могли постачати свою продукцію через протоку. Тому Старлей разом зі Смітом відкривають свою фірму Smith, Starley and Co, яка починає виробляти швейні машинки і велосипеди, на початку 1872 року Гіллман приєднався до фірми, але вже в грудні покинув її.
У 1875 році Гіллман доріс до власного бізнесу, який він зміг почати завдяки фінансовій підтримці Вільяма Генрі Герберта, молоді люди назвали компанію Hillman and Herbert, їхня фірма стала виробляти велосипеди, роликові ковзани і швейні машинки. 1880 року до фірми приєднується Джордж Бевелі Купер, і фірма змінює назву на Hillman, Herbert and Cooper. Незабаром ця фірма стане найбільшим виробником велосипедів в світі. Тим часом, в 1887 році, Гіллмана захоплюють шарикові підшипники, за якими він бачив непоганий потенціал, він розробляє механізм для їх виготовлення і засновує власне підприємство — Auto Machinery Co, яке до початку століття зробить його мільйонером.
Заснування компанії До 1907 року Гіллман, якому йшов шостий десяток років, вирішив стати автомобільним промисловцем, разом з бретонським інженером Луї Арве Котеленом він засновує компанію Hillman Coatalen Motor Co. Відповідальним за конструкцію автомобіля стає Котелен, який до цього встиг попрацювати у французьких De Dion-Bouton, Clement-Bayard і Panhard-Levassor, а з 1900 року, коли він приїхав до Англії, — і в британських Crowden Motor Car Co і Humber and Co. У травні 1907 року була готова перша машина, яку виготовили на новому заводі в Пінлі, що в Ковентрі. Це була 4-циліндрова машина з 6.4 л мотором, який видавав 24 к.с..
Початок виробництва автомобілів Буквально через місяць прототип машини був виставлений на Турист Трофі, який проходив на острові Мен. Котелен ставить найкращий час траси на першому ж колі, але вже на другому колі машина сходить з дистанції через поломку. Після змагань машину випробовують протягом 15 000 миль (24 000 км), проте конструкція, на думку авторів, не потребувала доопрацювання — машина була тихою, потужною і надійною. У листопаді того ж року з'являється 6-циліндрова машина з мотором, об'ємом в 9.7 л, який розвивав 60 к.с., модель 40/60НР дебютувала на автомобільній виставці «Олімпія».
Ці дві моделі складали виробничу програму до 1909 року, коли з'явилася модель 12/15НР з 2.2 л двигуном, в цьому ж році Котелен залишає фірму. Він хотів одружитися з донькою Гіллмана, проте, дізнавшись, що Котелен був розлучений, Гіллман скасував весілля, ображений бретонець переходить працювати у фірму Sunbeam. 1910 року старий Гіллман перейменовує компанію в Hillman Motor Co. Тим часом машини, сконструйовані Котеленом, продовжували випускатися, в 1911 році припинилося виробництво найбільшої моделі — 40/60НР, а серія 25/40НР протрималася до 1913 року.
У 1913 році з'являються 2-циліндрова 1.8 л модель 10НР, яку випускали лише рік, і 9НР з 1.4 л 4-циліндровим мотором, через рік до них додається 13/25НР з 6-циліндровим 2-літровим мотором, яка також протрималася лише рік у виробничій програмі. 1915 року в каталогах залишається єдина модель — 11НР, яка була тією ж 9НР, на якій змінили хід поршня, тим самим збільшивши об'єм до 1.6 л.
У 1919 році, після Першої світової, фірма відновлює виробництво єдиної машини — 11НР, яка не зазнала змін. Через рік з'являється модель Speed Model, яку оснастили 1.1 л 25-сильним мотором. Ця машина позбулася електричного стартера, це було зроблено для зменшення ваги, оскільки машини цієї фірми мали репутацію спортивних. А імідж підкріплювався перемогами в спорті, одним з фанатів, що ганяли на Hillman по Брукландс, був Джордж Бедфорд. Через рік замість моделі Speed Model з'являється Sporting, який був вже оснащений 1.5 л 28-сильним агрегатом, але в тому ж році на 74 році життя йде в інший світ Вільям Гіллман.
Господарями фірми залишається сім'я Гіллманів, але біля керма компанії стояли інші люди — Джон Блек і Спенсер Вілкс, вони вирішують припинити загравання зі спортом і зосередитися на простих і доступних автомобілях, в підсумку модель Sporting йде зі сцени, а 11НР отримує нові закриті і респектабельні кузови. Виробництво довоєнної моделі тривало в підсумку майже 11 років, поки в 1926 році її не зміна нова машина — 14НР. Ця машина мала 2-літровий мотор з бічним розташуванням циліндрів і закритий кузов, що поставлявся фірмою Tickford. Цю машину рекламували як автомобіль, який повинен коштувати дорожче. 1927 року в рекламних роликах акцент змінився на безпеку, оскільки машина отримала лобове скло типу триплекс, а гальма всіх коліс — вакуумний підсилювач. Також розширилася пропозиція по кузовах, відкритий чотиридверний турер отримав назву Husky.
У 1928 році 14НР зняли з виробництва, а замість неї з'являється солідна модель 20НР з рядною вісімкою, об'ємом 2.6 л і потужністю 58 к.с., британці не змогли пройти повз повальну моду на 8-циліндрові мотори, яка захопила автомобільний світ наприкінці 20-х. Автомобіль мав два пакети оснащення — як для джентльменів, так і для леді. У першому випадку в машині була попільничка і електричний прикурювач, а в другому — записна книжка, сейф для карток і пудрениця, але в обох випадках крім цих спеціальних опцій були шовкові фіранки в задній частині кузова, які можна було регулювати з місця водія, кишені в передніх сидіннях, освітлення салону і вентилятор, розміщений на стелі, як доказ герметичності закритого кузова.
Hillman у складі компанії Humber Однак часи були нелегкі, і в листопаді 1928 року фірма була куплена найближчими сусідами — фірмою Humber Combine, за якою стояли брати Вільям і Реджинальд Рутс, які до того були і дилерами фірми Hillman. Компанія продовжила випускати єдину модель, і хоча 20НР не славилась своєю надійністю, це була найдешевша 8-циліндрова машина на британському ринку, що забезпечувало їй попит. Восени 1930 року була представлена модернізована версія машини, яка отримала назву Vortic. Машина отримала додатковий циліндр, який не мав поршня, але який грав роль турбіни — нагнітав в інші циліндри повітря, а також цей мотор отримав демпфер коливань колінчастого валу. Крім цього гальма також піддалися оновленню, і машина отримала барабани збільшеного розміру.
У 1931 році в квітні в Альберт-Холі була представлена ще одна модель фірми — Wizard. Цю машину оснастили 6-циліндровими моторами: 2.1 л (Wizard 16HP) і 2.8 л (Wizard 20HP), і 4-ступінчастою трансмісією. Підвіска всіх коліс була залежною, але отримала гідравлічні амортизатори, гальма системи «Бендикс-Перро» отримали подвійний підсилювач. Брати Рутс рекламували машину як ту, що пройшла випробування у всіх кліматичних умовах планети. Оскільки справа була в часи економічної кризи, то брати Рутс організували продаж автомобілів в розстрочку, при ціні в 270 фунтів за найдорожчу версію треба було мати всього 67 фунтів на перший внесок, а решта виплачувалася в перебігу декількох місяців, проте цей прийом не сприяв величезним продажам, на які сподівалися співвласники фірми.
Hillman у складі концерну Rootes Group Взимку 1931-1932 років брати Рутс викуповують інші 40 % акцій компанії і створюють концерн «Rootes Group», до якого входили марки: Hillman, Humber і Commer. Ще задовго до створення концерну на заводі йшло проєктування нової моделі з 1.2 л мотором — Minx. Перший прототип цієї машини був готовий в травні, і Вільям Рутс, дуже забезпечена людина, особисто тестує цю малолітражку (як і всі інші машини концерну), вирушивши на ній в подорож Європою. У жовтні 1931 року машину показали і публіці.
Minx 10HP, що мав 1.2 л мотор, потужністю 25 к.с. і 3-ступінчасту коробку передач, потрапив у саме яблучко, як за своїми споживчими якостями, так і по ціновій політиці. Преса також позитивно відгукувалася про машину, стверджуючи, що це була якісно зібрана машина, в якій особливу увагу було приділено і пасажирам, маленька машина мала досить великий простір для ніг задніх пасажирів.
На початку 1932 року машини цієї серії отримали гумові подушки агрегатів, які значно зменшили передачу вібрацій на раму і кузов. Вибір кузовів був більш, ніж великим, а самі вони були повністю металевими. У вересні 1932 року з'являється псевдоспортивна версія Aero Minx, яка відрізнялася від простих версій аеродинамічними кузовами з похилою решіткою радіатора і низькою підвіскою коліс, так званий underslung, тобто мости кріпилися над рамою, а не під нею, як у більшості випадків, і моторами з вищою компресією, що дозволило зняти 30 к.с.. Ця модель випускалася в двох варіантах кузова: закритий — Sports Saloon (від фірми Kevill-Davies) і відкритий Special Tourer (від March), останній використовувався і в поліції.
У цьому ж 1932 році старий Vortic вирушив на пенсію, а через рік за ним підтягнувся і Wizard. До цього часу продажі Minx досягли позначки в 20 000 на рік, але тим не менш боси вирішили не залишати цю модель на самоті, а доповнили модельний ряд в 1934 році спадкоємцем Wizard. Нова модель 20/70НР використовувала шасі і 2.8 л мотор від попередника, який був форсований до 68 к.с., 4-ступенева коробка передач, яка до цього мала синхронізатор тільки на третій швидкості, отримує синхронізатор і на 4 швидкість. Ця машина мала цікаву систему — Startix, якщо машина глохла з включеним запалюванням, то стартер автоматично заводив мотор знову. Модель Minx в цьому сезоні отримує мотор, форсований до 27 к.с., 4-ступінчасту трансмісію, а решітка радіатора отримує невеликий нахил і V-подібну форму, а як опція пропонується радіо фірми Philco.
У 1935 році Rootes купують фірми Clement Talbot, Sunbeam Motor Car Company і Darracq Motor Engineering Co, після чого Aero Minx отримує ще одну версію кузова — Cresta, 2-дверний закритий кузов без середньої стійки, тобто хардтоп, який був запозичений у Talbot 10HP. У першій половині року модель 20/70НР замінюється моделлю 16НР, яка мала 2.6 л 6-циліндровий мотор, потужністю 56 к.с., і нове шасі з передньою незалежною підвіскою, яку фірма назвала «рівний кіль». Проте вже в кінці року модель 16НР отримує новий 3.2 л мотор, потужністю 75 к.с., і нову назву — Hawk 20HP, хоча на замовлення продовжують робити і 2.6 л версію, яка називалася Hawk 16HP. Новий 3.2 л мотор встановлювався і на іншу машину — 80НР, яка відрізнялася від Hawk тільки збільшеною базою коліс і довшими кузовами.
Що стосується масової моделі, то вона змінює назву на Minx Magnificent. Інженер Бут, який до переходу в Hillman встиг попрацювати на Clyno, AJS і Singer, повністю переробляє автомобіль. Машина отримує нові коробчаті шасі, мотор зрушили вперед, кузови отримують сучасну округлу форму в стилі своїх старших братів, в передні крила були заховані повітроводи, які покращували охолодження двигуна, простору в салоні стало більше. Продажі почалися в листопаді, а до кінця 1935 року було поставлено більше 11 000 екземплярів цієї моделі, при цьому припиняється випуск моделі Aero Minx. Цю машину, як колись у кризові роки, можна було взяти в розстрочку, але цього разу термін виплати був збільшений до 2 років, а сама сума була настільки мізерною, що спокійно дозволяла купувати таку машину без розмірковувань.