Олекса́ндр Гера́симович Ану́ров (Онуров; 21 квітня 1914, Костянтинівка, Сантуринівська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 3 жовтня 1995, Київ, Україна) — український актор, Народний артист Української РСР (1976).
З життєпису 1932 року закінчив Київський художній інститут, у 1936—1939 роках служив в армії.
Працював у театрах: 1933—1936 — Вседонецький музично-драматичний театр (Маріуполь), 1939—1942 — Центральний театр Радянської армії, Москва, 1942—1944 — Театр Червоної армії Південно-Західного фронту, 1944—1953 — Одеський театр Червоної армії, 1953—1995 — актор Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки.
Фільмографія : «Полечко-поле» (Олександр Григорович Савицький, головний агроном) : «Правда» (Дзержинський) : «НП. Надзвичайна подія» (Леонід Петрович Калугін) : «Прапори на баштах» (Петро Петрович Воргунов, інжене) : «Проста річ» (Соболевський) : «Це було весною» : «Врятуйте наші душі» (Білл, водій) : «Кров людська — не водиця» (Симон Петлюра) : «Фортеця на колесах» (апітан Бондаренко) : «З днем народження» (головний інженер) : «Останні» : «Зірка балету» (Григорій Макарович) : «Гольфстрім» (епізод) : «Розвідники» (Клим Петрович) : «Шлях до серця» (Федір Федорович, член вченої ради) : «Де ви, лицарі?» (професор) : «Сімнадцятий трансатлантичний» (британський капітан) : «Пізнай себе» (професор) : «Не пройде і року…» (інженер) : «Важкі поверхи» : «Народжена революцією» (головний бугалтер заводу Андрій Андрійович Єгоров) : «Шість днів…» : «Дума про Ковпака» (1973, 1975, 1976) : «Талант» : «Господиня» (фільм-спектакль) : «Прихована робота» (Травушкін) : «Жінки жартують серйозно» (Іван Платонович, вчитель історії) : «Старі листи» : «Танкодром» : «Шпаки» (прокурор) : «Ніжність до ревучого звіра» (представник міністерства Володимир Іванович) : «Довге відлуння» (по твору Анатолія Михайленка) : «Про безтямне кохання, снайпера та космонавта»
Серед театральних робіт Давид Васильєв «Давним-давно» Олександра Гладкова, 1955, Солоний — «Три сестри» Антона Чехова, 1955, «Дерева помирають стоячи» Алехандро Касони, 1956, Беркут — «Гроші» Анатолія Софронова, 1956, Джонатан — «У пущі» Лесі Українки, 1957, Ружевський — «Соло на флейті» Івана Микитенка, 1959, Серебряков — «Дядя Ваня» Чехова, 1960, Орел — «Нас десь чекають» Олексія Арбузова, 1963, Лагунов — «Іду на грозу» Данила Граніна, 1963, Кліщ — «На дні» Максима Горького, 1963, Микола Жученко — «Київський зошит» Вадима Собка, 1963, Трохим — «Шануй батька свого» Віктора Лаврентьєва, 1964, Альба — «Дон Карлос» Фрідріха Шиллера, 1965, Коваленко — «Далекі вікна» Вадима Собка, 1967, Олександр Машков — «Традиційний збір» Віктора Розова, 1967, Лихобор — «Друге побачення» Собка, 1972, Доктор Макаров — «Варвари» Максима Горького, 1974, Прохор — «Генерал Ватутін», Любомира Дмитерка, 1974, Розкудланий чоловік — «Вечірнє світло» Арбузова, 1975, Шабельський — «Іванов» Антона Чехова, 1976, Доктор Бергман — «Надіятися» Юрія Щербака, 1979, Дід — «Не був, не входив, участі не брав» Юрія Макарова, 1982, Доролнов — «Пізнє кохання» Олександра Островського — 1982, Веллер Мартін — «Гра в джин» Дональда Кобурна, 1984, Корній Яковлєв — «Я прийшов дати вам волю» Василя Шукшина, 1984, Кукін — «Жанна» Олександра Галіна, 1989, Отець Віссаріон — «Савва» Леоніда Андреєва, 1990.
Нагороди
«За оборону Сталінграда» — 1942, «За перемогу над Німеччиною» — 1945, «За доблесну працю» — 1965, орден «Знак Пошани» — 1967 та 26 медалей СРСР, Народний артист Української РСР — 1976
Родина Дружина — Предаєвич Віра Леонідівна (1928—2003). Українська актриса театру і кіно. Народна артистка України (1996).
Син — Ануров Олександр Олександрович (1964—2015). Актор театру і кіно. Театральний режисер.
Посилання Ануров Олександр Герасимович на сайті Kinopoisk Прес-центр Кіно-театр Ануров (Онуров) Олександр Герасимович