Майкл Крістофер Старр (; 4 квітня 1966 року, Гонолулу, Гаваї — 8 березня 2011, Солт-Лейк-Сіті, Юта) — американський рок-музикант, найвідоміший за участю в гранжовому гурті Alice in Chains.
Майк Старр розпочав кар'єру в 1982 році, ставши бас-гітаристом сіетлського глем-рокового колективу SATO. 1987 року приєднався до групи Alice in Chains, після чого брав участь у записі студійних альбомів Facelift і Dirt, які набули «золотого» статусу і принесли групі всесвітню популярність. 1993 року через розбіжності з іншими музикантами та менеджером Старр залишив гурт, а його місце зайняв Майк Айнез. Після короткочасної участі у проєкті Sun Red Sun, заснованому колишнім вокалістом Black Sabbath Реєм Гілленом, Старр надовго покінчив із музикою.
Протягом наступних років Старр боровся із наркотичною залежністю. Його неодноразово заарештовували за зберігання незаконних препаратів та інші правопорушення. 2010 року колишній музикант став учасником реаліті-шоу «Реабілітація зірок», де відомим людям допомагали подолати шкідливі уподобання. Після цього він ненадовго повернувся до нормального життя, але невдовзі знову розпочав вживати наркотики. 2011 року Стар помер від передозування лікарських препаратів. Подібно до іншого гранжового музиканта, вокаліста Alice in Chains Лейна Стейлі, який помер у 2002 році від передозування героїну та кокаїну, життя Майка Старра було зруйновано прихильністю до наркотиків.
Біографія
Ранні роки
Майкл Крістофер Старр народився 4 квітня 1966 року в Гонолулу, столиці штату Гаваї, США, у сім'ї Джона та Гейл Старр. Через три роки з'явилася сестра Мелінда. Незабаром батьки розійшлися, і хлопчик залишився з батьком. Якийсь час Старр жив у Флориді, а в дев'ятирічному віці переїхав до Сіетлу, штат Вашингтон. Майк навчався у старшій школі у Б'юрієні, неподалік аеропорту Сіетл/Такома, з дванадцяти років підробляючи мийником посуду в ресторанах . В нього швидко виросли вуса, тому він виглядав старше своїх років і з тринадцятирічного віку часто сидів у барах в Атлантік-Сіті, де працював батько, куди пускали лише вісімнадцятирічних. Алкоголь та марихуану Старр вперше спробував також рано.
Майк з дитинства мріяв стати рок-музикантом і не думав про інші професії. Першими кумирами юнака були Джимі Гендрікс і рок-гурт Van Halen. За власним зізнанням, музичний інструмент він вибрав шляхом виключення: «Спробував фортепіано: дуже складно. Спробував барабани: не сподобалося. Спробував співати: не вийшло. Спробував гітару та бас, і другий сподобався більше». Батьки підтримали прагнення сина та купили бас-гітару на дванадцятиріччя; за іншою версією, першу гітару Майк купив сам на зароблені миттям посуду гроші. В той самий час, вони скептично ставилися до можливості побудувати музичну кар'єру, а мама навіть жартома говорила синові, що готова оплачувати послуги психіатра: «Ти божевільний, якщо вважаєш, що зароблятимеш музикою на життя». У шкільні роки Старр став місцевою знаменитістю, тому що грав у справжній музичній групі та мав великий успіх у дівчат. Перший колектив Cyprus він створив разом з другом Полом Паркінсоном, запозичивши назву з Біблії. Гейл Старр зробила для сина футболки із символікою гурту. Пізніше музикантам знадобився новий барабанщик і вони знайшли заміну — Шона Кінні, який дав оголошення про пошук нового гурту в газеті. За словами Старра, Кінні грав круто, проте незабаром їх вигнали через занадто юний вік.
В шістнадцять років Майк Старр часто заглядав у сусідський гараж, де репетирували старші підлітки Кен Крамер та Дейв Дженсен. 1982 року разом із гітаристом Террі Хільдебрандом вони створили гурт SATO, назвавши його на честь однойменної пісні Оззі Осборна з альбому Diary of a Madman. Музиканти серйозно зайнялися репетиціями, практикуючись щодня, і невдовзі почали виступати у Сіетлі. Перший концерт відбувся 20 листопада 1982 року на конкурсі Battle of the Bands () у скейт-парку Crossroads у Беллв'ю, де група здобула перемогу. Про SATO почали писати в місцевих газетах Hit Line Times та The Profile. Група дотримувалася глем-рокової стилістики, виступаючи в блискучих костюмах і створюючи театралізовані шоу з використанням піротехнічних ефектів. Пісня «Leather Warrior» (), записана в січні 1984 року в студії Triad Studios і охрещена Старром «найбільш гейською піснею у світі», потрапила в руки продюсеру Джеффу Гілберту, який працював над збіркою Northwest Metalfest. Попри юний вік музикантів SATO, Гілберт вирішив додати пісню в компіляцію: «Вони були просто дітьми. Намагалися використати потужні слова та образи, але навіть не розуміли сенсу того, про що говорили. Я не міг утриматись від сміху. Але вони були популярними, у них була маса дівчат-шанувальниць. І я подумав, що якщо додам їхню пісню до збірки, то вона добре продаватиметься». Альбом представляв кращі зразки молодих металевих груп Північного Заходу США і вийшов у 1984 році. Протягом кількох років SATO продовжували виступати на місцевій сцені, переважно виконуючи кавер-версії популярних пісень. Деякий час за групою спостерігав скаут з Atlantic Records, але контракт із лейблом так і не підписали через брак оригінального матеріалу. 1986 року Майк Старр залишив SATO і незабаром група остаточно розпалася.
Влітку 1987 року в Сіетлі з'явився новий рок-гурт Gypsy Rose, до складу якого увійшли вокаліст Тім Бреном, гітарист Брок Гро та барабанщик Майк Джерсема. Їм допомагали троє колишніх учасників відомих сіетлських колективів TKO та Q5, які виступали в ролі менеджерів та консультантів. Брок Гро навчався в одній школі з Майком Старром і запросив того стати бас-гітаристом. За словами Бренома, Gypsy Rose виконували глем-метал, схожий на творчість лос-анджелеського гурту Dokken, з вокалом у стилі Ронні Джеймса Діо. Незабаром керівники проєкт вирішили, що Гро не підходить групі, і замість нього запросили гітариста Джеррі Кантрелла. Кантрелл також пробув у Gypsy Rose недовго і пішов за кілька тижнів через творчі розбіжності. Незабаром схожа доля спіткала і Майка Старра, який покинув групу, не поділивши подругу з барабанщиком Майком Джерсемою. Тоді ж Майк Старр зустрів у торговому центрі Шона Кінні, з яким не бачився кілька років. З'ясувалося, що барабанщика вигнали з дому, і Майк запропонував знайомому оселитись у нього. Кінні порозумівся з мамою бас-гітариста, а пізніше почав зустрічатися з сестрою Меліндою, фактично, ставши частиною сім'ї Старров.
Створення Alice in Chains
Наприкінці 1987 року Джеррі Кантрелл шукав музикантів для нового гурту. Його попередній колектив Diamond Lie розпався, оскільки інших учасників не влаштовувала провідна роль Кантрелла, який вигадував пісні самостійно; а в Gypsy Rose він не прижився через невідповідний стиль гітарної гри. Першим він згадав про барабанщика Шона Кінні, з яким перетинався кілька років тому. У Джеррі зберігся клаптик паперу з телефоном подруги Кінні й він зумів домовитися, щоб барабанщик прийшов до клубу Music Bank послухати демозаписи. Під час розмови Кантрелл зазначив, що для нової групи знадобиться бас-гітарист і запропонував кандидатуру Майка Старра. Кінні невимовно здивувався, оскільки зустрічався з сестрою Майка Меліндою і грав зі Старром у кількох групах з одинадцятирічного віку. Зрештою Шон умовив Майка прийти в Music Bank і вони стали репетирувати втрьох. Останнім до музикантів приєднався вокаліст Лейн Стейлі. Майк зустрічався з Лейном раніше за екстравагантних обставин. Кілька років тому, перебуваючи під кислотою, бас-гітарист не вигадав нічого кращого, ніж одягти купальний халат, спідню білизну, протисонцеві окуляри та ковбойські чоботи, і в такому вигляді приїхати на мотоциклі на пляж. Лейн пізніше зізнавався, що побачивши Майка вперше, подумав: «Ось чувак, з яким хочу бути в одній групі». Таким чином остаточно сформувався склад гурту, що згодом отримав назву Alice in Chains.
Гурт репетирував у клубі Music Bank аж до його закриття після поліційного рейду. Згодом музиканти почали шукати нове житло та оселилися у будинку, який здавав приятель матері Майка Боб Джефріс. Члена групи бракувало грошей, але вони справно платили орендну плату. Щонеділі вони приходили в гості до матері Майка Гейл Старр, а та щедро годувала друзів сина і давала їжу з собою. Як згадував Тед Берд, режисер-початківець, який запропонував групі зняти перше відео на пісню «Sea of Sorrow», у той час Майк Старр був надзвичайно приязний: «Він завжди кружляв навколо мене, коли я приходив до групи, і ставився, як до нерозлучного друга. […] Якщо ви хотіли добре провести час, Майк Старр був тим, хто вам потрібен». Старр також користувався неабиякою популярністю у дівчат. Звукоінженер Ронні Шампань згадував, що проходячи повз будинок групи бачив, як подруги підіймалися до Майка одна за одною, щоб зайнятися сексом.
Бас-гітари та обладнання Майка Старра було куплено в магазині Seattle Music, що належав колишньому музикантові місцевої групи TKO Івану Шилі. Коли Alice in Chains вирушили до студії записувати дебютний альбом, з'ясувалося, що бас-гітара не звучала належним чином. Продюсер Дейв Джерден зателефонував Шилі та поскаржився на апаратуру. З'ясувалося, що Майк Старр викрутив регулятори на максимум, через що звук спотворювався. Шили налаштував обладнання потрібним чином, а щоб Старр знову щось не зіпсував, на підсилювачі вирізав ножем позначки напроти потрібних значень налаштувань.
Тоді ж почалося виявлятися безвідповідальне ставлення Старра до грошей та слави. За словами менеджера Alice in Chains Сюзан Сільвер, з бас-гітаристом постійно виникали проблеми: «Він думав, що якщо ви підписали контракт із великим лейблом, то можете смітити грошима ліворуч і праворуч. Інші хлопці чудово усвідомлювали, що отримані гроші — це ваші гроші, і від того, як ними розпорядитеся, залежить, скільки залишиться в кінці».
Випустивши дебютний альбом, який отримав назву Facelift, музиканти вирушили у повноцінне концертне турне. Під час гастролей Майк Старр вирізнявся п'яними витівками. Так, виступаючи з групою Extreme, одного разу його вирвало на ударну установку. Іншим разом після закінчення виступу Extreme він застрибнув на акустичну систему і повалив її за 15 хвилин до виходу іншої групи на сцену. На концерті в Нюрнберзі його так дістали місцеві глядачі, що він плювався в натовп під час виступу. Проте, за словами знайомого Старра Майка Джордана, музикант насолоджувався тим, що зумів стати відомим музикантом. Його заповітною мрією, згіднозіз шкільним щоденником, було стати рок-зіркою і виступати разом із Van Halen. Мрія збулася, коли Alice in Chains запросили грати на розігріві у Van Halen у турі містами Північної Америки з серпня 1991 по січень 1992 року. Дізнавшись про це, Майк Старр посеред ночі зателефонував гітаристу SATO Кену Крамеру: «Чувак, не можу довго говорити. У мене телефон подруги і я у ванній кімнаті. Ми відкриватимемо концерти Van Halen! Чувак, я тебе так люблю! … Я зараз збираюся всіх обдзвонити, поки вона мене не знайшла».
Під час турне з Van Halen у житті музикантів Alice in Chains вперше з'явився героїн. За словами отця Майка Старра, з цим наркотиком товариша сина Лейна Стейлі познайомила подруга вокаліста Демрі Перрот. Якось скінчився кокаїн, який вони регулярно вживали, і натомість Демрі дістала героїн. Як пізніше зізнавався Лейн Стейлі, після першої дози він став навколішки та подякував за це Богові. Сам Майк у цей період, попри дружні стосунки з вокалістом, утримувався від вживання важких наркотиків.
На вершині слави