Білостоцьке воєводство (, ) — адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки, утворена 14 серпня 1919 з повітів колишніх Гродненської, Ломжинської і Сувальської губерній Російської імперії. Скасоване в 1939 році на підставі Пакту Молотова — Ріббентропа, за яким ці землі увійшли до складу БРСР (за винятком Сувальського повіту).
Територія воєводства (1921) — 32 450 км², (1939) — 26 036 км²
Воєводство складалося з 13 повітів: Августівський повіт Білосток Білостоцький повіт Більський повіт Гродненський повіт Ломжинський повіт Остроленцький повіт Островський повіт Сокульський повіт Сувальський повіт Щучинський повіт Волковиський повіт Високомазовецький повіт Біловезький повіт (з 4 лютого 1921 по 31 липня 1922 року).
У Більському повіті проживали переважно українці. Повіт становив північну (правобережну відносно Західного Бугу) частину Підляшшя.
Джерела D. Boćkowski. Na zawsze razem. Białostocczyzna i Łomżyńskie w polityce radzieckiej w czasie II wojny światowej (IX 1939 — VIII 1944). Neriton, Instytut Historii PAN. 2005. pp. 116–117.