Олекса́ндра Ма́рківна Кропивни́цька (* , Єлисаветград — †, Петродворець) — українська оперна та камерна співачка (сопрано), викладачка співу.

Життєпис Дочка засновника театру «Корифеїв» Марка Кропивницького та Надії Василівни (Гладущенко до шлюбу).

Невдовзі після її народження сім'я переїхала до хутора «Затишок» на Харківщині. З малих років грала у домашніх спектаклях, навчалася грі на фортепіано.

В 1901—1905 роках навчалася в Харківській гімназії, одночасно приватно вчилася грі на фортепіано у професора А. Бенша, у батька — драматичному мистецтву. Перший виступ на публічному концерті відбувся 1905 року, тоді ж відбула на навчання в Париж — співу у Р. Карон, грі на фортепіано — у професора Тальберга.

З приводу навчання Олександри у Парижі батько у листі до своєї сестри Ганни писав:«… я радію моїми дітками: Саша поїхала з матір'ю в Париж, в консерваторію, у неї з'явився дуже гарний голос і на фортепіано грає здорово; скінчила вона восім класів гімназії з срібною медалею, у маю їй минуло сімнадцять років». Журнал «Дніпро». — Випуски 1-6, Радянська Україна, 1965. — с. 122.

В 1907—1910 роках вчилася на імператорських драматичних курсах в Санкт-Петербурзі — по класу В. Давидова і В. Петрова. У 1912—1913 роках вчиться в Італії — у Римській консерваторії, викладач Антоніо Котоньї.

1913—1914 роки — виступає як солістка римського театру «Констанца», в 1915—1916 роках — Театру музичної драми та Народного дому в Петрограді.

Після подій 1917 року бере участь у концертах для робітників, виконує народні та революційні пісні, 1918 — гастролі по Україні, зокрема в Харкові.

В 1920—1922 роках — солістка Ростовської, у 1922—1923 — Харківської опери.

Співала на оперних сценах Поволжя, Уралу, Сибіру, Далекого Сходу.

З 1929 року — знову солістка Народного дому в Ленінграді. В 1930 роках — викладачка співу у Ленінградському театрі музичної комедії, давала приватні уроки, зрідка виступала в концертах.

Виконала партії: Тетяна, Ліза, Марія — «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковського, Купава — «Снігуронька» М. Римського-Корсакова, Тамара — «Демон» А. Рубінштейна, Аїда — «Аїда» Дж. Верді, Рахіль — «Жидівка» Ф. Галеві, Маргарита — «Фауст» Ш. Гуно, Тоска — «Тоска» Дж. Пуччіні, Недда — «Паяци» Р. Леонкавалло, Мерседес — «Кармен» Ж. Бізе.

Виконувала в Італії як камерна співачка сольні партії в ораторіях: «Жанна д'Арк» П. Паре, «Дочка Ієвфая» Дж. Каріссімі, у Четвертій симфонії Г. Малєра, у Дев'ятій симфонії Л. ван Бетховена. Виступала під орудою диригентів В. Менгельберга та А. Пазовського.

Дієво пропагувала українську музику, виконувала твори композиторів М. В. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового.

Була в шлюбі з актором оперети М. Михайловим. У роки Другої світової війни родина пережила блокаду Ленінграда.

Після війни займалася в основному приватною педагогічною діяльністю.

Примітки

Джерела та література Театр і музика. Дочка М. Кропивницького // Газета «Рада». № 65 від 20.03(2.04).1914. С. 4, Ш. 2. І. М. Лисенко. Кропивницька Олександра Марківна // О. П. Кушнірук. Кропивницька Олександра Марківна //

Посилання

Кропивницька Олександра Марківна в УРЕ.