Франісіско Гільєрмо «Мемо» Очоа Маганья (, 13 липня 1985, Гвадалахара) — мексиканський футболіст, воротар кіпріотського клубу «АЕЛ» і збірної Мексики.

Клубна кар'єра У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за команду клубу «Америка», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 211 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Америки», був основним голкіпером команди. Відзначався досить високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч.

До складу клубу «Аяччо» приєднався влітку 2011 року і протягом трьох сезонів був основним воротарем корсиканців, проте за підсумками сезону 2013/14 клуб зайняв останнє 20 місце і вилетів з Ліги 1. Свій останній матч за клуб Гільєрмо Очоа провів 17 травня 2014 року проти «Сент-Етьєна» (1:3). Після офіційного уходу Очоа з «Аяччо» французький клуб на своїй інтернет-сторінці подякував мексиканцю за три роки чудових виступів.

1 серпня 2014 року Очоа на правах вільного агента підписав контракт з іспанською «Малагою», проте програв конкуренцію в основі Карлосу Камені, через що протягом першого сезону виходив на поле лише в рамках кубка Іспанії, відігравши 5 матчів. У другому сезоні мексиканець також залишався дублером Камені і лише 5 березня 2016 року дебютував у Ла-Лізі, в грі проти «Депортіво Ла-Корунья», замінивши травмованого камерунця на 36-й хвилині матчу. До кінця сезону зіграв у 11 матчах чемпіонату, втім після відновлення Камені знову перестав бути основним воротарем.

22 липня 2016 року Очоа на правах оренди перейшов у «Гранаду». 20 серпня в матчі проти «Вільярреала» він дебютував за нову команду. У новій команді Очоа став стабільним основним воротарем, відігравши без замін в усіх матчах. Втім результати команди були дуже слабкими, команда здобула лише чотири перемоги у сезоні, а Очоа встановив рекорд за найбільшою кількістю пропущених голів в одному сезоні в Ла-Ліги — 82 м'ячі, перевершивши антирекорд воротаря «Саламанки» , що у сезоні 1995/96 роках пропустив 78 м'ячів. Незважаючи на це у кінці сезону Очоа був обраний гравцем сезону «Гранади» за версією уболівальників клубу.

Контракт із «Малагою» закінчився в кінці червня і гравець став вільним агентом. 9 липня 2017 року було оголошено про підписання дворічного контракту Очоа з бельгійським «Стандардом», вигравши в першому ж сезоні з командою Кубок Бельгії. Відіграв за команду з Льєжа 86 матчів в усіх турнірах.

2019 року повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Америки».

Виступи за збірні Протягом 2004—2008 років залучався до складу олімпійською збірної Мексики. У 2004 році у її складі взяв участь у Олімпійських іграх у Афінах. На турнірі він був запасним і на поле так і не вийшов.

14 грудня 2005 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Мексики у товариському матчі проти Угорщини (2:0). Наступного року поїхав з командою на чемпіонат світу 2006 у Німеччині, де був лише третім воротарем і на поле не виходив.

2007 року став основним воротарем збірної і зіграв з командою на Золотому кубку КОНКАКАФ 2007 у США, де провів одну гру і разом з командою здобув «срібло», а також на Кубку Америки 2007 у Венесуелі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Очоа зіграв у трьох іграх, в тому числі в переможному матчі за 3-тє місце з Уругваєм (3:1).

Через два роки поїхав на наступний розіграш Золотого кубка КОНКАКАФ 2009 у США. На турнірі зіграв у всіх іграх, здобувши з командою титул континентального чемпіона. Втім на чемпіонаті світу 2010 у ПАР Очоа несподівано не зіграв жодної гри, оскільки тренер Хав'єр Агірре зробив ставку на ветерана Оскара Рохаса. Після «мундіалю» Рохас закінчив міжнародну кар'єру і Очоа знову став стабільним гравцем основи.

Після матчу першого туру групового етапу Золотого кубка КОНКАКАФ 2011 проти збірної Сальвадору (5:0) Очоа разом з ще чотирма футболістами національної команди був відсторонений від участі у іграх за позитивну допінг-пробу. Через місяць, так і не взявши більш участі в жодному з наступних матчів турніру, що закінчився для мексиканців завоюванням трофея, Очоа був виправданий. Місяць під загрозою дискваліфікації ледь не коштував Гільєрмо зриву підписання контракту з клубом «Аяччо».

Згодом Очоа взяв участь у Кубку Конфедерацій 2013 у Бразилії, а наступного року поїхав на третій поспіль для себе чемпіонату світу 2014 року у Бразилії. 13 червня 2014 року Гільєрмо дебютував на чемпіонатах світу, вийшовши у стартовому складі збірної Мексики на перший матч своєї команди проти команди Камеруну, в якому «El Tri» здобули перемогу з рахунком 1:0. 17 червня, в матчі проти господарів турніру, збірної Бразилії, мексиканський воротар відбив 8 ударів по своїх воротах, внісши визначальний внесок у підсумкову нічию (0:0). Очоа був визнаний найкращим гравцем цього матчу та, зокрема, удостоївся похвали головного тренера бразильців Луїса Феліпе Сколарі, назвав гру мексиканця «дивовижної». У матчі 1/8 фіналу проти Нідерландів, де мексиканці поступились після сумнівного пенальті на 91 хвилині, Очоа також зробив кілька важливих сейвів, за що вдруге був названий «гравцем матчу» на турнірі.

У 2015 році Очоа втретє у своїй кар'єрі став володарем Золотого кубка КОНКАКАФ. На турнірі він зіграв у матчах проти збірних Куби, Гватемали, Тринідаду і Тобаго, Коста-Рики, Панами Ямайки.

У 2016 році Очоа взяв участь у ювілейному Кубку Америки у США. На турнірі він зіграв у матчах проти команд Ямайки та Чилі. У поєдинку проти чилійців Гільєрмо пропустив сім м'ячів.

Очоа взяв участь у чотирьох з п'яти матчів своєї команди на Кубку конфедерацій 2017 року у Росії: на груповій стадії проти збірних Португалії (2:2) Росії (2:1), в 1/2 фіналу проти Німеччині (1:4) і в матчі за 3-тє місце проти Португалії (1:2), в першому таймі якого зміг відбити пенальті, призначений після відеоповтору. Втім мексиканці все ж поступились 1:2 і не здобули медалі.

Наступного року потрапив у заявку на четвертий поспіль чемпіонат світу 2018 року у Росії . А ще за рік на Золотому кубку КОНКАКАФ 2019 року здобуває свій четвертий титул чемпіона Північної Америки.

У червні 2026 року оголосив про завершення карєри у збірній та в цілому.. Останнім матчем для гравця у складі збірної став матч домашнього ЧС проти Чехії, де він відіграв приблизно 20 хвилин та розпочав гольову атаку збірної. Після вильоту збірної Мексики у 1/8 фіналу не зміг стримати сліз у останні миттєвості своєї карєри

Статистика виступів Статистика клубних виступів СТаном на 22 липня 2019 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2003–04 «Америка» ПД 12 – - - - КЛ 5 -4 - - - 17 -24 2004–05 ПД 25+6 -37 + -9 - - - ПАК 4 -8 СМ 2 -1 37 -55 2005–06 ПД ?2 -32 + -5 - - - ЛЧ 1 -2 - - - 31 -39 2006–07 ПД 32+10 -27 + -13 - - - ПАК+КЛ 8+9 -10 + -10 КЧС 3 -6 62 -66 2007–08 ПД 24+2 -36 + -4 ІЛ 4 -6 ЛЧ 9 -12 - - - 39 -58 2008–09 ПД 32 -46 ІЛ 3 -6 - - - - - - 35 -52 2009–10 ПД 26+2 -29 + -2 ІЛ 4 -4 - - - - - - 32 -35 2010–11 ПД 32+6Плей-оф -40 + -11 - - - ЛЧ 7 -5 - - - 45 -56Усього за «Америку» 211+28 -267 + -44 11 -16 43 -51 5 -7 298 -385 2011–12 «Аяччо» Л1 37 -59 КФ+КЛ 2+0 -3 - - - - - - 39 -62 2012–13 Л1 38 -50 КФ+КЛ 0+1 -0 - - - - - - 39 -50 2013–14 Л1 37 -71 КФ+КЛ 1+0 -1 - - - - - - 38 -72Усього за «Аяччо» 112 -180 4 -4 - - - - 116 -184 2014–15 «Малага» ПД 0 0 КІ 6 -6 - - - - - - 6 -6 2015–16 ПД 11 -10 КІ 2 -3 - - - - - - 13 -13Усього за «Малагу» 11 -10 8 -9 - - - - 19 – 2016–17 «Гранада» ПД 38 -82 КІ 1 -0 - - - - - - 39 -82 2017–18 «Стандард» (Льєж) ЛЖ 29+9 -39 + -9 КБ 0 -0 - - - - - - 38 -48 2018–19 Л1 30+10 -35 + -16 КБ 0 -0 ЛЧ+ЛЄ 2У кваліфікаційному раунді.+6 -5 + -9 СКБ 0 -0 48 -65Усього за «Стандард» 59+19 -74 + -25 0 -0 8 -14 0 -0 86 -113Усього за кар'єру 478 -682 24 -29 51 -65 5 -7 558 -783

Статистика виступів за збірну Станом на 1 грудня 2019 року

Титули і досягнення Америка Чемпіон Мексики: Клаусура 2005 Володар Суперкубка Мексики: 2005 Володар Кубка чемпіонів КОНКАКАФ: 2006 Переможець Мексиканської Інтерліги: 2008 Фіналіст Південноамериканського кубка: 2007

Стандард Володар Кубка Бельгії: 2017-18

Збірна Мексики Володар Золотого кубка КОНКАКАФ: 2009, 2011, 2015, 2019, 2023, 2025 Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 2007 Бронзовий призер Кубку Америки: 2007 Бронзовий олімпійський призер: 2020

Примітки

Посилання