Микола́ївське військо́во-морське́ авіаці́йне учи́лище і́мені С. О. Леване́вського — військовий навчальний заклад СРСР, що готував льотчиків і штурманів для військово-морської авіації. Розташовувалось у місті Миколаєві.

Історія існування У 1929 році в місті Миколаїв була створена авіаційна школа Тсоавіахіму. 20 травня розпочались заняття, а вже у листопаді того ж року відбувся випуск перших 6 випускників школи.

1 січня 1935 року авіаційна школа Тсоавіахіму перейменована у Миколаївську школу морських льотчиків Головпівнічморпуті ().

13 серпня 1938 року наказом начальника Головпівнічморпуті О. Ю. Шмідта школі морських льотчиків було присвоєне ім'я Героя Радянського Союзу С. О. Леваневського, який обіймав у ній посади заступника начальника (1930–1931) та начальника (1931–1932).

2 вересня 1938 року школа була передана до складу Військово-морського флоту СРСР.

Наказом наркома ВМФ № 0284 від 26 вересня 1939 року на базі школи було створено Миколаївське військово-морське авіаційне училище імені С. О. Леваневського.

З початком німецько-радянської війни, училище спочатку планувалось перевести до Бердянська, але через стрімкий наступ німецької армії, ще до прибуття останніх ешелонів з Миколаєва, училище почало перебазовуватись на станцію Безенчук, поблизу Куйбишева. Відразу ж розпочалось будівництво військового містечка, аеродромів. Оскільки країна конче потребувала авіаційних кадрів, майже відразу ж розпочався й навчальний процес. Керівництву училища довелось піти на скорочення навчальних програм з теоретичних дисциплін і збільшити тривалість робочого дня до 12 годин.

Починаючи з вересня 1942 року інструкторсько-викладацький склад училища почав направлятись на стажування до стройових частин ВПС Балтійського, Північного і Чорноморського флотів, у ході якого постійний склад закладу виконував не менше 10 бойових вильотів.

У 1944 році училище повернулось на своє постійне місце базування. Призначений на посаду начальника училища генерал-майор авіації І. В. Шарапов налагодив тісні зв'язки з керівництвом міста і області, завдяки чому в стислі терміни здійснено реконструкцію головного навчального корпусу, відновлено Будинок офіцерів, збудовано новий стадіон, облаштовано місця базування навчальних льотних підрозділів.

Училище готувало екіпажі для пікіруючих бомбардувальників Пе-2, торпедосців на літаках «Бостон», Іл-4, Ту-2. У листопаді 1945 року відбувся останній випуск 28 екіпажів на Пе-2.

За роки війни Миколаївське ВМАУ імені С. О. Леваневського випустило 2644 військово-морських льотчиків і штурманів.

У повоєнні роки були кардинально переглянуті плани підготовки льотчиків. Від поточно-групового методу навчання перейшли до класно-групового. Термін навчання збільшено на 1 рік, а трохи згодом — ще на 1 рік.

У 1947 році ВМАУ імені С. О. Леваневського було перейменоване у Миколаївське військово-морське мінно-торпедне авіаційне училище, яке мало готувати льотні кадри для мінно-торпедної авіації.

На початку 1950-х років в училищі було 8 авіаційних навчальних полків. У 1954 році 2 полки було передано до 93-го ВМАУ початкового навчання льотчиків.

Училище було розформоване у грудні 1959 році під час проведення військової реформи. На його базі створений 33-й Центр підготовки морських льотчиків для ВМФ СРСР.

Після здобуття Україною незалежності — 33-й Центр бойової підготовки ВПС України.

Начальники училища 1929–1931 — Кондратьєв Петро Миколайович. 1931–1932 — Леваневський Сигізмунд Олександрович. 1944–1949 — Шарапов Іван Васильович, генерал-майор авіації. 1949–1958 — Коваленко Сергій Андрійович, полковник, згодом — генерал-майор авіації. 01-12.1959 — Карпенко Іван Трохимович, генерал-майор авіації.

Відомі випускники Всього за роки існування училища випущено понад 6000 авіаторів. 38 випускників училища удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 187 випускників стали заслуженими військовими льотчиками і штурманами СРСР. Гречишніков Василь Олексійович — капітан, Герой Радянського Союзу. Губарєв Олексій Олександрович — льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу. Рачков Іван Ілліч — полковник, Герой Радянського Союзу. Чванов Віктор Тимофійович — старший лейтенант, Герой Радянського Союзу.

Див. також Перелік військових навчальних закладів ЗС СРСР

Посилання Морские бизнес-новости Украины: Николаевское авиационное минно-торпедное военное училище им. Леваневского отметило 70-ти летие Морская газета: Подготовка кадров для авиации ВМФ в годы Великой Отчественной войны Львовский А. Я. «Николаев — колыбель морской авиации» / газета «Трудовая Николаевщина» від 7.7.2006 Вечерний Николаев: Леваневцы празднуют 70-летний юбилей