Хілок () — річка на півдні Східного Сибіру, протікає по території Забайкальського краю та Республіки Бурятії в Росії. Права, друга за величиною після річки Орхон, притока Селенги. Належить до водного басейну Карського моря.
Географія Річка починає свій витік на висоті 965 м із озера Арахлей (площею 58,5 км²), яке знаходяться на півдні Вітімського плоскогір'я в Забайкаллі, тече у південному напрямку, через озеро Шакшинське (53,6 км²), з'єднується протоками із низкою інших озер, найбільші з яких Іргень (33,2 км²) та Великий Ундугун (11,6 км²),Всі наведені озера належать до системи Івано-Арахлейських озер. після села Сохондо (Читинський район), повертає на південний-захід, а після села Посельє (Бичурський район) — повертає на захід, а далі після впадіння річки Топка — на північ і за 10 км на північ від села Харитоново (Селенгинський район) з правого берега впадає у річку Селенга.
В середній течії ширина русла річки становить від 54 до 125 м, а глибина — від 0,7 до 1,3 м, в нижній течії ширина доходить до 175 м, а глибина — від 1,4 до 2,2 м.
Гідрологія Живлення річки переважно дощове. Швидкість течії у верхів'ї та середній частині русла — 0,5-0,7 м/с, місцями до 0,9 м/с, у пониззі — 1,1-1,8 м/с. Повінь з початку травня по кінець вересня.
Замерзає в кінці жовтня — початку листопада, розкривається в кінці квітня — початку травня. В середній течії перемерзає з кінця грудня по квітень. Середньорічна витрата води за 22 км від гирла становить 97,61 м³/с (максимальна середньомісячна — 220,1 м³/с; максимальна за 62 роки спостережень — 626 м³/с, спостерігалася у серпні 1938; мінімальна — 0,02 м³/с, спостерігалася у березні 1979 року).
Нижче наводиться діаграма середньомісячної витрати води (м³/с) за 62 роки спостережень (з 1936 по 1997 роки) з контрольно-вимірювальної станції Хайластуй, за 22 км від гирла (100% водозбору).
Притоки Річка Хілок приймає більше сотні малих та середніх приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):Государственный водный реестр РФ: Река Хилок . Процитовано: 2013-07-25 + Назва притоки Довжина,(км) Площа водозбірного басейну,(км²) Відстань від гирла Хілку,(км) Витрата води,(м³/с) ліві притоки Гарека 76 600 Блудная 164 4 480 542 Унго 189 2320 268 Дані по водотоку річок на сайті R-Arcticnet: Річка Унго . Малета 67 774 250 Буй 91 1010 190 праві притоки Хіла (Хола) 73 1 600 711 Баляга 74 1 400 340 Сухара 98 4 640 38
Населенні пункти На річці розташовані місто, кілька селищ та біля двох десятків сіл. Найбільші із них (від витоку до гирла): село Сохондо, смт. Могзон, села Харагун, Хушенга, Гиршелун, Линьово-Озеро, місто Хілок, села Жипхеген, Бада, Хохотуй, Толбага, смт Новопавловка, села Тарбагатай, Малета, Малий Куналей, Бічура, Підлопатки, Зурган-Дебе та Харитоново.
Див. також Селенга Найдовші річки Росії
Примітки
Посилання
Річка Хілок в «Словарях и энциклопедиях на Академике» Річка Хілок на Panoramio