Кале́ник Андрійович ( XVII століття — XVII століття) — український політичний та військовий діяч, гетьман реєстрового козацтва (1609–1610, 1624–1625), кошовий отаман Запорозької Січі (1632). Родоначальник роду Калющенків (Калениченків).

Біографія Походив, ймовірно, з козацького або міщанського роду. Каленик Андрійович користувався польським гербом «Рубієш». Відзначився під час походів українських козаків на Московське царство в роки Смутних часів, особливо під час Смоленської кампанії (1609—1610 роки). Разом із загоном реєстрового козацтва у 1610 році брав участь в успішній облозі Смоленська. У серпні 1619 року уперше згадується як гетьман. Очевидно, брав участь у морських походах запорожців проти Османської імперії, у Хотинській битві 1621 року.

Знову був проголошений гетьманом Війська Запорізького у жовтні 1624 року. 3 січня 1625 року уклав союз з Кримським ханством. У січні 1625 відправив до Варшави на Сейм козацьке посольство у складі Федора Острожанина (Якова Острянина), Іллі Федоровича та Дацька Гордієнка. Козаки вимагали ліквідації унії, легалізації та припинення дискримінації православної церкви в Україні і Білорусі, затвердження київським митрополитом Йова Борецького, а Захарію (Копистенського) архімандритом Києво-Печерської лаври.Мицик, Ю. А. «Кілька документів до історії козацько-татарського союзу 1625 року та православної церкви в Україні.» Рукописна та книжкова спадщина України 4 (1998): 139—146. — С. 140—141.

На початку січня 1625 року Каленик Андрійович також відправив посланців до Москви.Романько, І. І. Укpaïнa y ранньомодерний час. Козацька доба. Навчально-методичний посібник. Частина 2. Козацтво в icтopiï тa кyльтypi Укpaïни / І. І. Романько. — Кропивницький: ЛА НАУ, 2018. — 344 с. — С. 9. Посольство у Варшаву не мало успіху, через що Каленика було скинуто з гетьманства. Невдовзі гетьманом було обрано Федіра Пирського.

Каленик Андрійович належав до тієї частини козацької верхівки, яка не хотіла поривати з Річчю Посполитою, і у 1624—1625 роках домагалася зрівняння її в правах з коронною шляхтою, збереження автономії Війська Запорозького і припинення утисків православної церкви.

Влітку 1632 року обирається кошовим отаманом Запорозької Січі, змінивши Семена Перев'язку. Виступив ініціатором походу на Кримське ханствоМицик Ю. Листи Петражицького-Кулаги//Козацтво. — 1996. — Вип. 1. — С. 15-16. . Втім вже в 1633 році, з невідомих причин, Каленика було замінено на Арлама. Подальша доля невідома.

Особисте життя Каленик Андрійович був одружений із тіткою Якима Сомка. У шлюбі був син Богдан Калениченко Калющенко.Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини / НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с. — С. 67.

Примітки

Література та джерела

Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України Мицик Ю. А. Кілька документів до історії козацько-татарського союзу 1625 року та Православної церкви в Україні. В кн.: Рукописна та книжкова спадщина України, вип. 4. К., 1998. Андрієвич Каленик // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.12