Йоахім Кароль Потоцький гербу Золота Пилява (; 1710 або 1725 — 1791Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 50./передPotocki family , 1796) — польський шляхтич, воєначальник, державний діяч, генеральний регіментар Барської конфедерації.

Життєпис

Ранні роки та кар'єра Про народження Йоахіма Потоцького майже нічого невідомо. Науковці й досі не можуть визначити його дату народження — історики називають 1710 або 1725 рік.

У 1750 році продав Еліяшівку з прилеглими селами (Брацлавщина). 1758 року отримав від стрия Міхала Францішека Потоцького (старости теребовлянського) місто Мурафу та 8 фільварків. Того ж року за згодою короля став теребовлянським старостою. 1761 року продав Городище (Луцький повіт Волинського воєводства).

3 лютого 1763 р. став підчашим литовським. Влітку 1763 р. останнім з поляків з рук короля Августа III отримав орден Білого Орла. Був шефом кінного регіменту імені королеви Ядвіги та ґжибовським старостою.

Барська конфедерація 24 квітня 1768 р. Йоахім Потоцький в Підгайцях закликав галицьку шляхту «обдумувати рятунок віри та вітчизни». 26 квітня у Підгайцях, де він облаштував штаб-квартиру, було утворено конфедерацію Галицької землі на чолі з маршалком Мар'яном Потоцьким. Йоахіма обрали маршалком воєводств Брацлавського, Київського, Руського, Волинського, Подільського, Чернігівського та генеральним регіментарем.

Наприкінці квітня біля Бучача він захопив кінний регімент гетьмана Вацлава Петра Жевуського, а на початку травня у Бережанах здобув декілька гармат (точна кількість невідома), амуніцію та надвірну піхоту Августа Чарторийського. 11 травня під Підгайцями атакував частину російського війська (командир — полковник Вайсман) у складі 400 вершників, однак зазнав поразки. Йохим Потоцький перебрався до Городенки, згодом на Буковину. Росіяни захопили, пограбували та знищили його маєтки. 22 травня 1768 р. він очолював 400 вояків під час нападу на Снятин. 31 жовтня 1769 р. в Бялій став коронним генеральним регіментарем.

Останні роки У березні-квітні 1773 р. в Мюнхені врегульовував маєткові справи з Іґнацієм та Пйотром Потоцькими. На початку 1779 року повернувся на батьківщину.

Після відставки з посади литовського підчашого (1780 р.) присвятив себе родині. В основному проживав у Мурафі (Брацлавське воєводство). 1780 року, після смерті Миколи Василя Потоцького, став дідичем Городенки. Як дідич підтвердив міські права Будзанова. 1787 р. австрійський уряд надав йому маєтки старостинські в любуські, освєнцимські, городельські замість солеварень у Дунаєві та Болехові (Львівська земля).

Після смерті подільського воєводи Яна Якуба Замойського (10 лютого 1790 року) Йоахім Потоцький безуспішно намагався отримати цю посаду.

21 лютого 1791 р. склав заповіт, за яким Мурафу записав дружині Анні. Помер у травні 1791 р. в Мурафі, був похований у місцевому костелі домініканів у підготовленому за життя склепі.

Маєтності, меценат Після Миколи Василя Потоцького став дідичем ГороденкиKrasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence… — S. 80. 1780 року, як дідич підтвердив міські права БудзановаBlaschke K. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — S. 35.. 62 000 золотих на своїх маєтностях Городенці та околицях для діяльности семінарії дієцезіяльної при кляшторі (монастирі) оо. Місіонарів у Городенці.Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence… — S. 82. Кошти на виготовлення органу для костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Теребовлі львівськими майстрами Стефаном Уніцьким, Францішеком Енджеєвським у 1759 році,Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 366. ймовірно, кошти для виготовлення другого годинника для костелу в 1750 роціBetlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 367..

Посади 31 жовтня 1769 р. в Бялій став коронним генеральним регіментарем.Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 53. Підчаший литовський з 3 лютого 1763 р.Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 51. по 1780 р., шеф кінного реґіменту імени королеви Ядвиги, староста ґжибовський, теребовельський (став 1758 р. за консенсом короля після стрийка Міхала Францішека).Potoccy (03)

Сім'я Був двічі одружений. Перша дружина: донька генерал-майора військ литовських, підскарбія надвірного литовськогоSapiehowie (04) Юзефа Францішека Сапеги Тереза (розведена в 1745 році з першим чоловіком — підчашим литовським Геронімом Флоріаном Радзивіллом,Książęta Radziwillowie (05) 1777Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791)… — S. 55.). Діти: Кристина — дружина Францішека Пйотра Потоцького — старости щирецького, шефа реґіменту ПотоцькихCzappe M. Potocki Franciszek Piotr h. Pilawa (1745—1829) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 127—132. .

Друга дружина — Анна Саломея з Ґрохольських (донька брацлавського воєводи Марціна Ґрохольського,Grocholscy (04) ). Дітей не мали. Молодша приблизно на 50 років, разом з нею 19 травня 1787 p. вітав у Тульчині короля, який повертався з Канева).

Примітки

Джерела Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klaszto OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 18. — 508 s., 806 il. — S. 360—370. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 18. — 508 s., 806 il. — S. 78—83. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1-176 s. — S. 50—57.

Посилання Joachim Karol Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 7.114.165) .