«Конгресів яр» або «Гельмерсенів яр» — геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення України.

Загальний опис Унікальне відслонення зони Північно-Донецького насуву, одного з найбільших диз'юнктивів північної Донщини. Спостерігаються палеозой-мезозойські шари середньокам'яновугільного віку з великими кутами падіння та тріасові глини з кутами зворотного падіння, які знаходяться в тектонічному контакті з відкладеннями верхньокрейдяного і палеогенового віку.

Довга вигнута балка з крутими схилами, що розташовується від вулиці Сосюри до залізничної станції Переїзна. Конгресів Яр має подвійну назву, яка використовувалася в різні історичні періоди, але кожна пов'язана з цікавими особистостями та подіями з історії геологічних досліджень Донецького басейну. Сучасну назву балка отримала після того, як відслонення було продемонстровано учасникам XVII міжнародного геологічного конгресу у 1937 році.

Перша назва – «Гельмерсенів яр», пов’язана з діяльністю експедиції академіка Григорія Петровича Гельмерсена (при народженні Грегор фон Гельмерсен, ), яка в 1863 р. відвідала Лисичанський рудник. Історія Луганського краю. . На жаль, немає точних відомостей про особисте відвідування почесним академіком цієї балки, але все ж таки назва закріпилася та використовувалась, що підтверджується в працях відомого геолога Б. Ф. Мефферта, який провів масштабну дослідницьку роботу по геології Лисичанського району.

[6, с.16][6, с.18].

У перший раз академік Г.Гельмерсен відвідав Донецький вугільний басейн в 1863 р., де по дорозі з кам’яновугільних копалень Голубівки він попрямував у Лисичанськ, а звідти на Луганський завод [2, с. 188, 194; 3, с. 616].

[7, с. 12–13].

У наукових працях Г. П. Гельмерсена, опублікованих після експедиції в „”, було детально описано геологію Лисичанська та околиць. „” [1, с. 113]. Після XVII сесії Міжнародного геологічного конгресу, що проходив в 1937 р. в Москві, та відвідування вченими Лисичанська, Гельмерсенів яр отримав нову назву – „Конгресів Яр”, яка навіть трохи спів-звучна зі старою. Міжнародний геологічний конгрес відбувся 20 липня 1937 р. в Москві. У ньому брали участь 2362 геологи з 50 країн. Третій маршрут геологічної екскурсії по Донецькому басейну охоплював: Ірмінський рудник, район Успенки, с. Черкаське, Матроський купол (Тошковський рудник) та Лисичанськ. Екскурсія знайомить геологів з північною межею Донбасу, взаємовідносинами карбону, тріасу, крейди та третинних відкладень. Особлива увага зверталася на тектоніку та фази складкоутворення [11, с. 44].

” [11, с. 82].

Не дивлячись на те, що стан геологічної пам'ятки залишає бажати кращого, топонім „Конгресів яр” повернувся на карту Лисичанська – вулиця Гайового, яка розташована вздовж західного схилу яру, з 2016 р. стала мати нову назву – вул. Конгресів Яр.

Охорона

Охорона пам'ятки оголошена розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 780 від 14 жовтня 1975 року. Об'єкт має велике науково-пізнавальне значення. Незважаючи на це, депутати Лисичанської міської ради направили повторне звернення Міністерству екології та природних ресурсів України щодо скасування статусу геологічної пам'ятки державного значення через те, що численні зсуви й дерева перекрили унікальні відслоненняРішення Лисичанської міської ради депутатів № 39/698 від 22 листопада 2012 року.. Землі об'єкта перебувають у віданні Лисичанської геолого-розвідувальної служби.

Мешканці прилеглих будинків використовують яр як сміттєзвалище. 16.08.2018 Не уничтожать, а сохранить геологический памятник. „Голос Украины”

Світлини станом на 2019-03-31

Див. також Геологічні пам'ятки природи Луганської області Вікіпедія:Вікі любить Землю/Луганська область

Примітки

Література Природно-заповідний фонд Луганської області / О. А. Арапов, Т .В. Сова, В. Б. Фєрєнц, О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с. Геологічні пам'ятки України / За ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антакової. У чотирьох томах. Том 4. — Львів: ЗУКЦ, 2011. — С. 240—260.

1. Гельмерсен Г. П. Донецкий каменноугольный кряж и его будущность в промышленном отношении. Горный журнал. 1865 № 1. С. 89–119.

2. Гельмерсен Г. П. О залежах каменного угля и железных руд в Польше и Донецком горном кряже и о залежах каменного угля в Курляндии и Восточной Пруссии. Горный журнал. 1873. № 8. С. 182–212.

3. Гельмерсен Г. П. Отчет генерал-лейтенанта Гельмерсена о геологических исследованиях,произведенных в 1864 году на Самарской луке, в Крыму и в Донецком кряже. Горный журнал. 1865. № 3. С.573–619.

4. Геологические памятники Украины: Справочник путеводитель / Коротенко Н. Е., Щирица А. С., Каневский А. Я. и др. К.: Наукова думка, 1985. 156 с.

5. Гудковский Е. П. Музей под открытым небом „И память ожила...” (фотоальбом). Лисичанск, 1993. 35 с.

6. Мефферт Б. Ф. Геологический очерк Лисичанского района Донецкого бассейна (Геологический комитет. Материалы по общей и прикладной геологии. Вып. 65). Ленинград: тип. им. Гутенберга, 1924. 63 с.

7. Очерк пятидесятилетней ученой деятельности Г. П. Гельмерсена. Горный журнал. 1878. № 4–5. С.1–36.

8. Кулішов М.В., Ломако М.М. Конгресів Яр – геологічна пам’ятка Луганщини // Луганщина: краєзнавчі розвідки: матеріали III Всеукраїнської наук.-практ. конф., 23 квіт. 2020 р., Старобільськ, Україна / ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» [та ін.]. – Старобільськ, 2020. – С.185-191.

Посилання

Інтерактивна карта геологічних пам'яток України. Конгресів яр на Вікімапії.