Андрій Іванович Товкачевський (, с.Плиски Ніжинський район Чернігівська область — , Київ) — український публіцист та літературний критик модерністського спрямування.
Життєпис
Народився в козацькій сім'ї на Чернігівщині.
Навчався в чотирикласному училищі в Борзні, яке підпорядковувалося Ніжинському історико-філологічному інституту. Після закінчення — заробляв гроші репетиторством. У 18 років стає юнкером Чугуївського військового училища. Тут він вступає до партії російських соціалістів-революціонерів (есерів).
1906 — засуджений на два роки арештантських рот за відмову стріляти в демонстрантів та за виступ на мітингу робітників м. Грозного. Після відбуття покарання дізнається, що його товариш по Чугуївському училищу Микита Шаповал (М. Сріблянський) разом з П. Богацьким почали видавати журнал модерністського спрямування «Українська хата» (1909–1914). Стає активним «хатянином».
За допомогою Миколи Федюшка (Євшана) оселяється у Львові, де відвідує університетські лекції як вільний слухач.
Через важке матеріальне становище в 1909 році переїздить на Кубань, де працює лісоводом. Незважаючи на це не пориває літературних зв'язків із Києвом.
1910 — дебютує як критик та публіцист в «Українській хаті» та «Молодій Україні». Переїзд до Києва. Стає провідним публіцистом
1911 — перша книга статей «Утопія і дійсність», що раніше публікувалися в «Українській хаті».
1913 — друга книга статей «Г. С. Сковорода».
У 1912 році стає лісничим на Кубані, згодом переїздить до Катеринослава і відтоді його ім’я не з’являється у живому літературознавчому процесі.
З 1921 року на Чернігівщині, де вчителює, працює працює в споживчій кооперації. З наступного року працює на лісотехнічному заводі в Києві. Після закінчення в 1934 році заочного планового інституту в Москві, очолює плановий відділ цього ж заводу. Був евакуйований на схід у роки німецько-радянської війни. У 1945 році повернувся на лісотехнічний завод і працював на ньому до пенсії.
Вів щоденник, у якому 16 червня 1946 року так пояснив свій відхід від літературної діяльності: «Я з недовір’ям ставився до радянської влади і, не виступаючи проти неї, мисленно піддавав критиці кожен її крок та захід. Але це був, так би мовити, мимовільний, імпульсивний протест…»
Деякі публікації Товкачевський А. Оптимізм і песимізм в українському житті. І. Галицький оптимізм; ІІ. Український песимізм // Українська хата. — 1910. — № 11. — С.620 — 624, Т.12. — С.668 — 675. Товкачевський А. Проблема культури // Там само. — 1912. — № 1. Товкачевський А. Утопія і дійсність: До характеристики української інтелігенції. — К., 1910. Товкачевський А. Великороси і ми. Українська хата. - 1914. - № 5. - С.361-372
Джерела Українська історіософія (ХІХ-XX століття): антологія: у 2 ч. / Сум. держ. ун-т, Каф. філос. ; [упоряд. В. О. Артюх]. — Суми: Сум. держ. ун-т, 2011 . — ISBN 978-966-657-379-0. Ч. 1. — 2011. — 249 с. — Текст укр., рос. — 350 примірників. — ISBN 978-966-657-380-6 (ч. 1)
Українська хата. - 1914. - № 5. - С.361-372