Сер Іса́я Бе́рлін OM (, ; 6 червня 1909, Рига — 5 листопада 1997, Оксфорд) — англійський філософ, історик ідей у Європі від Віко до Плеханова з особливою увагою до Просвітництва, романтизму, соціалізму та націоналізму, перекладач російської літератури і філософської думки, один із засновників сучасної ліберальної політичної філософії.
Біографія Народився в респектабельній єврейській сім'ї торговця лісом Менделя Берліна і Марії Волчонок. На сім'ю не поширювалися обмеження смуги осілості, і Берлін провів дитинство в Ризі і ПетроградіMichael Ignatieff. (1998) Isaiah Berlin: A Life. London: Chatto and Windus., p. 21..
У 1917 р. був свідком більшовицького перевороту в Росії, що, можливо, в подальшому позначилося на його різко негативному ставленні до марксизму та соціалізму. 1921 року сім'я Берлінів емігрує до Великої Британії.
Усе подальше життя Берліна пов'язане з Оксфордським університетом. З 1974 по 1978 рр. Берлін був президентом Британської академії. З 1975 — професор соціально-політичних наук у коледжі Всіх Святих.
У роки Другої світової Війни Берлін працював у британській службі інформації в США (1941–1942), a в 1945-46 рр. 2-м секретарем британського посольства в СРСР.
Із 1956 р. до кінця життя Берлін був одружений з Алін Халбан (до шлюбу — Гінцбург).
У 1957 р. Берлін зведений в лицарське звання, 1971 року нагороджений британським орденом «За заслуги».
Світогляд Основний внесок Берліна в англо-американську ліберальну традицію зокрема і політичну філософію взагалі пов'язаний із розробкою питання про свободу та ідеєю, іменованою «плюралізмом цінностей» ()Див. Crowder, G. (1994) Pluralism and liberalism // Political Studies, Vol. 42, No 2: 293—305; Crowder G. (2008) Berlin, Value Pluralism and the Common Good: A reply to Brian Trainor // Philosophy & Social Criticism, Vol. 34, No. 8, 925-39; Crowder, G. (2007) Two Concepts of Liberal Pluralism // Political Theory, Vol. 35. No 2. 121-46; Furbank, P.N. (1997) On Pluralism // Raritan, Vol. 17, N 1: 83-95; Galipeau C. (1994) Isaiah Berlin's Liberalism. Oxford: Clarendon Press; Gray J. (1997) Isaiah Berlin, 3rd ed. Princeton, NJ: Princeton University Press; Hardy H. (2000) Isaiah Berlin's Key Idea // Romulus (the magazine of Wolfson College, Oxford). Trinity. — Vol. NS 4, No 1: 4-5; Kekes J. (1994) Pluralism and the Value of Life // Social Philosophy and Policy, Vol. 11, No 1: 44-60; Kekes, J. (1996) The Morality of Pluralism. Princeton: Princeton University Press; Lukes S. (1991) Moral Conflict and Politics. Oxford: Oxford University Press; Lukes S. (1995) Pluralism is not enough // The Times Literary Supplement, 10 February: 4-5..
Відповідно до цієї ідеї, не існує універсального стандарту, що дозволяє ранжувати або ієрархізувати всі людські цінності і цілі в рамках якої-небудь синоптичної теорії. Традиційні ліберальні цінності — свобода, справедливість і рівність — неможливо гармонізувати в межах єдиної системи принципів; навпаки: нерідко вони конфліктують одна з одною. Оскільки граничні цілі приречені на перманентну міжусобицю, ми змушені здійснювати драматичний вибір між конфліктуючими цілями і конфліктуючими елементами єдиної мети. Таким чином, соціально-антропологічним змістом ідей Берліна є концепція людської діяльності як нестабільності, невизначеності, що випливає з торжества самовизначення за рахунок вибору і пов'язаної з цим вибором втрати. Плюралістичний лібералізм являє собою альтернативу всім теоріям, імплікації яких відсилають до ідеї досконалого людської істоти і досконалого людського суспільства, в якому об'єктивні цінності гармонізовані і узгодженіАнатолий Паньковский. Агональный либерализм Исайи Берлина // Логос 4-5 (39) 2003: 166—177.
Подібний погляд, названий британським політичним філософом Джоном Греєм «агональним лібералізмом» (), являє собою новий тип лібералізму.
Берлін неодноразово говорив про той уплив, який справила на нього традиція німецького ідеалізму, і особливо — Кант. У загальному вигляді свою доктрину Берлін описує у своєму пізньому есе «Мій інтелектуальний шлях»Berlin I. (1988) My Intellectual Path // The First and the Last. New York Review of Books, 14 May: 53-60.
Найважливіші роботи «Карл Маркс» (1939) «Їжак і лисиця» (1953, входить до числа 100 найкращих небелетристичних книг XX ст.) «Історична неминучість» (1955) «Століття Освіти» (1956) «Дві концепції свободи» (1958) «Чотири есе про свободу» (1969) «Російські мислителі» (1978) «Поняття і категорії» (1978) «Проти течії» (1979) «Особисті враження» (1980, мемуари, в тому числі — про Ахматову і Пастернака) «Викривлене древо людства: глави з історії ідей» (1990) «Почуття реальності: дослідження ідей та їх історії» (1996).
Література Е. Щербенко. Берлін Ісайя // Примітки
Посилання Берлін І. Дві концепції (два розуміння) свободи Берлин И. Философия свободы. Европа Берлин И. Мой интеллектуальный путь Кафанова Л. Философ и мудрец — сэр Исайя Берлин Паньковский А. Агональный либерализм Исайи Берлина Сэр Исайя Берлин и семья Пастернаков / Эхо Москвы, 14.06.2009 08:33 Английские встречи. Исайя Берлин / Блог Alexei Tsvelik на Сноб.ру