Шебе́ка (через і від , шаббак) — парусно-гребне судно, яке мало 2 різновиди.
Середньовічна шебека Шебека — невелике парусно-гребне судно, яке застосовували в середні віки на Середземному морі. Мало косі вітрила (латинські) і в штиль пересувалось на веслах.
Зовнішні характерні особливості — передня щогла нахилена вперед, вузький довгий корпус з різким розширенням обводів носової частини біля палуби, що забезпечувало хорошу мореплавність в неспокійному морі.
За конструкцією близька до каравел та галер, але переважала їх за швидкістю, мореплавністю та озброєнням.
Шебеки входили до складу військового флоту; використовувались для перевезення вантажів піратами під час наскоків.
Шебеки Нового часу У 2-й половині XVIII століття шебекою називали гребний корабель, введений на заміну галерам при діях в прибережних водах. Мав до 40 весел, 3 щогли, на яких при попутному вітрі піднімались паруси. Довжина до 35 м, озброєння — 32-50 гармат малого калібру.
Див. також Фелюга Фуста
Примітки
Джерела Шебека // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 8. — 687 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.
Посилання