Серафи́м Дми́трович Орфе́єв (* 15 (2) травня 1904, Крутченська Байгора, Воронезька губернія (сучасна Липецька область, Усманський район) — † 2 грудня (в деяких довідниках 20 червня) 1974, Одеса) — український та російський композитор радянських часів, ректор Одеської консерваторії, професор, кавалер ордену «Знак Пошани».

Життєпис Протягом 1924—1928 років навчався в Воронезькому музичному технікумі по класу контрабаса.

1932 року закінчує навчання в Одеському музично-драматичному інституті — по класу композиції у П. Ю. Молчанова.

В 1934—1941 роках працював асистентом професора М. М. Вілінського на кафедрі композиції. До липня 1941 був відповідальним секретарем Одеського правління Союзу композиторів УРСР.

Учасник Другої світової війни, командував артилерійським взводом, повернувся з важким пораненням.

З 1949 року викладав в Одеській консерваторії.

Протягом 1951—1962 років — ректор Одеської консерваторії.

З 1952 року працював завідувачем кафедри історії музики.

Протягом 1952—1964 років був головою правління Одеського відділення Союзу композиторів УРСР.

Написав спогади про свого вчителя Вілінського.

Серед його учнів — Ровенко Олександр Іванович, Вірановський Георгій Миколайович.

Написав: 1954 — «Музичні стосунки України та Росії», 1957 — «Історія Одеської консерваторії», 1968 — навчальний посібник «Одновисотні тризвуки та тональності», Київ, «М. Леонтович і українська народна пісня».

Серед музичних творів: 1930 — струнний квартет 1, 1932 — оркестрова сюїта, 1932 — струнний квартет — 2, 1941 — струнний квартет — 3, 1946 — струнний квартет — 4 («Звільнена Молдавія»), для дерев'яних духових інструментів — 1969 — «Квартет», 1969 — «Народний танок», для фортепіано — 1928 — «П'ять прелюдій», 1934 — «Концертний вальс», 1946 — «Три гуморески», 1949 — «Альбом для юнацтва, збірник перший», 1967 — «Альбом для юнацтва, збірник другий», 1970 — чотири канони, 1970 — п'ять п'єс, для скрипки та фортепіано — Соната, 1947 для альта та фортепіано — «Романс», 1948. хори на слова М. Лермонтова, І. Франка, Д Бєдного, А. Малишка, романси на слова Т. Шевченка, М. Рильського, Якуба Коласа, музика до драматичних вистав, кінофільмів, обробки українських, російських, білоруських, молдавських народних пісень, окремі частини православного богослужіння (не видані): «Милість миру на Літургії Василія Великого Київського наспіву», «Степенні вісім гласів Знаменного наспіву».

Джерела Орфеєв Серафим Дмитрович Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової Ой у полі жито

Посилання